В'ячеслав Черкашин

Складність бразильської податкової системи можна порівняти тільки з українською часів до 2010 року, коли в нашій країні діяло 42 обов'язкові податки і збору. Незважаючи на кризу, величезна країна з понад 200-мільйонним населенням знаходить у собі сили почати податкову реформу.

"Україна вже шостий рік — найбільш економічно невільна юрисдикція Європи. Втручання держави в економіку ростиме, а ступінь економічної свободи буде ще більш стискатися". Думка.

Ще рік-два і вже не мільйон, а всі три-п'ять мільйонів українців працюватимуть в польській економіці. Тому що там простіше, зрозуміліше, зручніше і вигідніше.

Днями Європейська комісія озвучила рамки нового податкового порядку в умовах "післяковідної" економіки — Business Taxation for the 21st Century. Податковий інспектор прийде в кожну компанію і кожен європейський дім.

Якщо для країн "золотого мільярда", які вже володіють складною архітектурою податкових систем і армією кваліфікованих консультантів, аудиторів і юристів, нові віяння заподіяли відчутну, але не критичну незручність, то для держав зі слабкою економікою їх впровадження близьке до шокового.

Податки на порожні будинки, на розкіш, цифрові послуги й електронні сигарети. Як у Канаді латають бюджет під час пандемії коронавірусу.

На фоні зростання дефіцитів і танення доходів, багато урядів звертають свої погляди на цифрову економіку як потенційного донора бюджету. У різних країнах ухвалюється те, що в пресі вже встигли охрестити податком на послуги цифрових гігантів (Google, Facebook, Youtube і Netflix).