Ми не Петри! За що українки образилися на "Емілі в Парижі"

У мережі розгорівся скандал довкола другого сезону популярного серіалу Netflix "Емілі в Парижі". Творці проєкту включили до сценарію серіалу з багатомільйонною аудиторією гнітюче карикатурного персонажа дівчини з України, уточнивши, що емігрантка родом із Києва. А далі стався ефект бомби, що розірвалася, або, правильніше сказати — пістолетного пострілу на гірськолижному схилі.

Наша співвітчизниця Євгенія Гаврилко, яка проживає в Парижі, опублікувала пост, у якому висловила глибоке обурення образом злодійки, недалекої та вульгарної героїні з України, представленої у четвертій серії "Емілі". За добу публікація стала вірусною, однією з обговорюваних у мережі. На тему упередженості до українців та вульгарного образу наших громадян у закордонному кінематографі висловилися медійні особи та користувачі соціальних мереж. Розгорілася гаряча дискусія, і вже за кілька годин відреагував український мінкульт в обличчі його голови — Олександра Ткаченка, який пообіцяв розлюченим українцям негайне офіційне звернення до адміністрації стримінгової платформи Netflix. Менш ніж за добу скандал навколо стереотипів у "дівчачому серіалі" вийшов на рівень діалогу в масштабі держави.

По суті, важко заперечувати проти масового та непримиренного обурення українців юзанням обридлих стереотипів. Наші дівчата незмінно представлені в американському та європейському кінематографі образами нещасних повій, покоївок, безграмотних біженок, а в кращому разі наречених, яким вдалося інтегруватися у світ західних профітів за рахунок шлюбу з представником "держави, де працюють закони". А уявити собі успішну self-made woman з України як помітний персонаж у проєкті, що претендує на міжнародну аудиторію та високі рейтинги, просто неможливо.

Ця обставина зрозуміла. Успішні на своїй землі українці, які активно працюють на імідж країни, не шукають реалізації за кордоном як дешевої найманої сили і як наслідок, вони не є очевидними для середньостатистичного глядача фільмів та серіалів у країнах Західної Європи та США. Звідси стереотипне сприйняття українців та й громадян будь-якої іншої бідної країни пострадянського простору в очах аудиторії, на яку роблять ставку продюсери.

Але історія з епізодом "Емілі в Парижі" є дивовижною, бо навіть безпрецедентною для України. Адже ми ніколи не дозволяли собі так голосно обурюватися. Українці давно звикли до своєї звичайної ролі в західному мистецтві та навіть майже не ображалися. Хоча ображалися звичайно, але більше у форматі діалогів за вином з друзями та коротких ситуативних постів, які не мають великої підтримки підписників. Ця тема довгий час жила десь на задвірках нашої свідомості, під грифом "Ну, це як завжди".

У свою чергу, серіал "Емілі в Парижі", який став предметом колективної образи з боку українців, неодноразово дорікали за набір культурних та соціальних незграбних кліше, зібраних у персонажах ТБ-проєкту. Може здатися, що творці проєкту вирішили пройтися по всіх без винятку. У цьому невеликому кіновсесвіті з яскравими модними образами від Патриції Філд, французи масово проживають у радіусі кілометра від Ейфелевої вежі, плачуть у кінотеатрах, харчуються багетами та цибульним супом. Геї одягаються в рожеве та розмовляють жіночими голосами. Героїня азіатка не виходить із дому без масивної позолоченої біжутерії та негласно очолює клуб, де бувають емігранти з нестійким юридичним статусом. Втім, її власна віза також давно протермінована, про що вона з гумором згадує в розмові.

Заради справедливості варто зазначити, що головна героїня серіалу теж представлена перебільшеним, поверховим і недалеким персонажем. Американці Емілі, яка приїхала до Парижа заради вивчення французької мови, за 10 серій першого сезону так і не вдалося навчитися складати слова у хоч скільки зрозумілі сенси, навіть за допомогою онлайн-перекладача. У тій же четвертій серії другого сезону, де з'являється персонаж киянки Петри, Емілі намагається написати листа своїй суперниці з любовного трикутника, у якому припускається помилок, несумісних із життям людини, яка вміє гуглити.

Іншими словами, сценаристи комедійної історії для дівчаток, сховавшись за несерйозністю жанру, встигли трохи познущатися з усіх, хто традиційно ображається і навіть тих, хто звик жити поза історію про "принижених та ображених". То чому ж українок так зачепила безглузда героїня з, м'яко кажучи, не популярним у країні ім'ям Петра із серіалу, який мав славу набору стандартних трюків і дешевих кліше? Адже все могло бути як раніше: проковтнули та забули, бо звикли, бо так завжди…

Складається враження, що тригером, який не дав українкам пропустити історію повз вуха, став зовсім не вульгарний стиль одягу, манери та звички Петри, яка безкарно краде одяг у люксових магазинах, боїться депортації і, як і головна героїня, не здатна зв'язати трьох слів мовою, яку вивчає. Зрештою, українки бувають різними, зокрема й такими. Ключовий меседж в обуреннях користувачів мережі зводиться до того, що персонаж у контексті сюжетної лінії епізоду був зайвим і не отримав логічного розвитку. Тоді навіщо він взагалі був потрібен?

Петра раптово з'являється в полі зору американки Емілі, протягом 3-5 хвилин викладає весь набір ганебних кліше, після чого безвісти зникає з кадру. Смислового навантаження включення персонажа в сюжет зовсім немає, якщо тільки творці серіалу не мали на меті навмисно образити українців, заради чого і придумали цього безглуздого персонажа.

У будь-якому разі прецедент із Петрою з "Емілі" став знаковим для перспектив умовного українця у світовому кінематографі. Як мінімум, ми голосно образилися, а це вже краще, ніж нічого!