Мода після війни. Що носитимуть українки в 2022 році

Одяг завжди прямо чи опосередковано є відображенням змін у суспільстві. Наведу відомий приклад: жіноча мода до та після світової війни. На початку ХХ століття шлях жінок до визволення від корсетів тільки розпочався, але трагічні події в історії їх прискорили. Жінки зняли корсети, вкоротили спідниці та волосся, бо так було зручніше працювати на заводах.

Після закінчення тієї війни в моді стався справжній переворот: почалися ревучі 20-ті. З короткими спідницями, відкритими жіночими ногами, сукнями без талії. Жінки розпрощалися з корсетами та довгим волоссям, почали працювати за власним бажанням, а не лише з міркувань потреби, а також палити. На той час ця шкідлива звичка стала модною і багато років сигарета була атрибутом ключових ікон стилю. Люди намагалися взяти від життя все після страшних воєнних років.

Закінчення Другої світової війни принесло спалах жіночої сексуальності, яка часто називається епохою найбільшої жіночності. Випнуті груди, підкреслена талія та стегна, червона помада — все це стало головними маркерами моди кінця 1940-х, 1950-х років. Після численних втрат і смертей почався бейбі-бум, і жінкам потрібно було бути максимально привабливими. Тому акцент робився на жіночі принади.

Перейдемо до нових часів. Після Революції Гідності в Україні стався спалах інтересу до всього українського. Почали активно розвиватися локальні бренди різних сегментів, стало модно носити українське та говорити про це. Якщо раніше була думка, що все вітчизняне або невиправдано дорого, або неякісно, то після 2014 року цей наратив почав змінюватися.

За 8 років народилося та пішло дуже багато модних бізнесів. Вижили найсильніші та найцікавіші. Конкуренція зробила ринок української моди унікальним і цікавим як для внутрішніх покупців, так і для зовнішніх. Поп-ап-стори українських дизайнерів у всьому світі викликають надзвичайний інтерес публіки. Всесвітньо відомі інфлюенсери та моделі роблять яскраві виходи у речах наших брендів.

Після війни сподіваюся на новий виток розвитку модної індустрії. Інтерес до власної історії, національного костюма та традицій вже народжує нову хвилю популярності етнічного одягу, зокрема, вишиванок, у всьому світі. Думаю, що цей тренд набиратиме обертів.

Інтерес до виробів українських дизайнерів також зростає. Сьогодні — це прояв підтримки, який задає тренд. Я впевнена, що на наступних тижнях моди для сприяння нашим художникам будуть створені окремі програми й інвенти для найближчого знайомства публіки з українською модою.

У країні я сподіваюся на залучення іноземних інвестицій у розвиток легкої промисловості. Тобто не тільки у виробництві одягу, а й у виготовленні тканин і фурнітури. Тому що відразу після завершення бойових дій у виробників будуть проблеми з матеріалами через проблеми з логістикою.

Упевнена, що тепер українцям захочеться ще більше підтримувати своїх виробників та з гордістю носити все made in Ukraine.