Думки

Щоб я так жив! Чому Україна — не Бельгія

Вся справа у зваженій урядовій політиці, доступності банківських кредитів, а також сучасних передових технологіях.

26 січня 2021 в 20:00

4084

Related video

Зустрілися з хорошою знайомою, яка мешкає зараз в Бельгії. Звісно було цікаво послухати про те, як живуть бельгійці. Ось, короткий зміст передаю вам. Ми ж теж хочемо так як вони. Хіба ні?

Найперше і головне. За квартиру (з усіма комунальними плюс інтернет та прибирання, в хорошому районі, з охороною і тд) вона платить… трохи менше, ніж за квартиру меншої площі у Києві на Борщагівці.

Тобто, за тарифами ми вже випереджаємо ЄС. Риторичне питання — а де якість послуг?

Далі. За школу дитини платять 220 євро… на рік! Я тричі перепитала — може, на місяць (?), але ні, на рік. Плюс 50 євро на підручники. За небажання здавати цю суму, книжками можна скористатися в бібліотеці. Школа технічно оснащена чудово. Процес навчання досить грамотно побудований — підготовка відмінна.

Продуктів багато і все якісне. Дуже розвинене фермерство. У кожному регіоні своє, спеціалізоване фермерство. Бельгійці вирощують просто все (крім бананів), розвинене тваринництво, птахівництво а також вирощують квіти. До того ж, це не провідна галузь в економіці Бельгії.

Уся справа у зваженій урядовій політиці, доступності банківських кредитів для розвитку фермерства, наявності сучасної сільськогосподарської техніки (в середньому, один трактор на 8 га землі), а також сучасних передових технологіях.

Продукти фермерські продаються на вулицях самостійно, без продавців. Підходиш, зважуєш, залишаєш гроші. В урожайні роки надлишки роздаються безкоштовно — аби не згнило.

Так. Скажете. Знайшла з чим порівнювати. Бельгія, майже мрія соціалізму. 42% відрахувань із зарплати залишають фізособі, в середньому 1600-1800 євро на життя, на додачу різні соцпакети. Це досить хороший дохід і його вистачає.

Головне. Громадянство отримати складно, українцю майже неможливо. Землю купити теж. Вони себе захищають досить складними і майже непрохідними для чужинців бюрократичними нетрями.

Головне і цільове — ВОНИ СЕБЕ ЗАХИЩАЮТЬ.

Так, є невдоволення загальноєвропейської політикою (особливо, діями Єврокомісії) з її високим рівнем централізації і зарегульованості того ж агросектору. Тому кілька разів на рік фермери збираються з коровами і свинями у центрі столиці і протестують.

Проте, та сама загальноєвропейська політика допомагає фермерам отримувати і багатомільйонні субсидії.

Отже, питання тільки у тому, хто цього зрештою добʼється.

Щоб не проводити довгі та нудні паралелі, завершу швидко — я дуже сумніваюся, що Україна колись стане Бельгією.

Як думаєте, чому?

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.