Голосуй — і не програєш. Як змінити систему виборів в Україні без обману людей

Учергове в Мережі почув про ідею обмеження виборчого права, — мовляв, потрібно б декого цього права позбавити. А оскільки я вже неодноразово цю тему обговорював з різними людьми, то хочу зібрати до купи всі подібні пропозиції. Я все ж системотехнік.

Отже, список обмежень:

• За віком (35-60 років).
• Майновий ценз. Беруть участь тільки певні громадяни, наприклад, які платять не менше певної суми податків.
• Бере участь тільки приватний сектор. Всі, хто отримує гроші з бюджету, не беруть участі.
• Платні вибори. Беруть участь тільки ті, хто готовий платити за своє право обирати.
• Не беруть участь силові структури, оскільки в них занадто єдиноначальність і командир може наказати...
• Беруть участь тільки компетентні громадяни.

Для того, щоб впровадити хоч щось з перерахованого, вам потрібно перемогти у чинній системі виборів. Як тільки ви піднімете на прапор один з цих пунктів, велика група електорату відвертається від вас.

Чи ви збираєтеся піти на обман, як це зробили Слуги в питаннях економіки?

Що я хочу запропонувати і чому. Спочатку — чому. Я вважаю, що народ є бездоганним. Будь-який народ. Його менталітет завжди і всюди сформований зовнішніми умовами. Історія, традиції діють на людей тільки завдяки пропаганді влади.

Наші діти вже не знають, хто такий Ленін, не кажучи про Брежнєва і Хрущова. Після 1991 вже народилося два покоління нових людей. Більше половини населення — це люди незалежної України.

Всі штампи про поганий народ — це вигадка містечкових інтелектуалів. Народ наш нічим не гірший і нічим не кращий за інших народів. Просто у тих, хто хоче провести в країні давно назрілі реформи, недостатньо майстерності, щоб прийти до влади і зробити необхідні зміни.

Ось виходячи з того, що народ у будь-який момент часу досконалий, в кожен момент часу діяти потрібно виходячи з поточного стану справ. І якби мені випала нагода поміняти виборчу систему, я б нікого не позбавляв прав і не обманював би людей у процесі виборчої кампанії.

1. Я б скоротив термін повноважень виборної особи. Місцева влада — раз на рік. Центральна влада — раз на два роки. Ви можете сказати, що двох років для чогось там недостатньо. Але! Якщо ви заявили п'ятирічні цілі, то ви повинні зробити перші кроки вже у перший рік. І люди будуть бачити — так, обіцяв і робить, йде до мети.

2. Багато хто скаже, що краще удосконалити процедури відкликання. Але давайте знову ж дивитися на наш досконалий народ. Якщо група негідників захоче випхати з влади порядного комісара Каттані, і процедура буде легка — вони його зіб'ють. До того ж для цього їм не потрібно збирати електоральну більшість. Так що нехай краще все вирішують вибори.

3. "Начальників", які обираються, має бути якомога більше. Особливо на місцях. Місцеві прокурор, суддя, шериф, інспектори з освіти та медицини, також, як і мери, і місцеві депутати, повинні обиратися раз на рік. І тоді очищення влади відбудеться дуже швидко, за кілька років. Ті, хто обираються, будуть орієнтуватися на виборця, а не на один одного, і не на начальство в Києві.

Ось з такою програмою можна йти на вибори. Нікого не позбавляти виборчого права, а дати громадянам реальний механізм змінюваності і незалежності гілок влади. Реальний механізм зворотного зв'язку.

Такий мій підхід.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.