Коли насильство – норма. Що спільного в розстрілу в Дніпрі та поліцейського свавілля на протестах ФОПів

Нещодавнє вбивство в Дніпрі, де нацгвардієць розстріляв товаришів по службі, так само, як і поліцейське насильство під час протестів ФОПів, говорять тільки про одне — у силових структурах не ведеться жодної системної роботи з реформування власне правових засад існування цих органів. Навіщо існують? Кому служать?

Особовий склад поліції виходить на протести, як на бійку. Стінка на стінку. Ніхто не навчає поліцейських, що вони не бандити, що вийшли проти бандитів, що вони не мають права нікого бити, особливо якщо людина беззбройна і не чинить опору. Якщо людина вже лежить. Якщо вже ведуть її в автозак.

У поліції особовий склад натягують на протестувальників, як на звіра. Ніхто не пояснює поліцейському, де є межа його повноважень. Пам'ятаєте протестантів Саакашвілі, котрі стояли на снігу на колінах? А Майдан 2013/2014? Людей кидали в автозаки, а до райвідділів привозили скалічені переламані тіла.

Під час моєї служби за часів СРСР у 80-х минулого століття у нас теж була дідівщина, але офіцери ніколи не брали участі у приниженні солдат. Також працював правовий захист. При мені в армії кількох дідів відправили в дисциплінарний батальйон (аналог в'язниці в армії).

При мені слідчі знайшли вбивцю, який ґвалтував і вбивав жінок, які приїжджали до військовослужбовців. Тобто тоді, за радянських часів, був слабкий, але хоч якийсь захист від свавілля.

Але слухаючи свідчення про те, що відбувається в Нацгвардії сьогодні, я бачу, що там є і дідівщина, й офіцери-злочинці, і при цьому немає жодного правового захисту.

Де там наші славні військові зірки-прокурори? Усі скарги військовослужбовців поверталися до тих, на кого вони скаржилися. Тобто влада Порошенка/Зеленського абсолютно не стурбована тим, що відбувається в силових структурах, і такі розстріли, побиття триватимуть. Вилазитимуть на поверхню дедалі нові випадки.

Це порохова бочка, яка рано чи пізно рвоне.

Першоджерело.