Танці навколо "Мінська". Чому зустріч Байдена і Путіна не принесла прориву для України

Як і прогнозувалося, головним підсумком зустрічі стало те, що зустріч відбулася.

Так, це була установча зустріч, на якій високі договірні сторони домовилися, що будуть домовлятися далі.

Установча, тому що сторони обмінялися вихідним баченням своїх інтересів, точок взаємодії і точок конфлікту інтересів.

Байден представляє глобального гравця, чиї інтереси можуть виникнути в будь-якому місці світу, при цьому порушення демократичних свобод і і всяких різних толерантностей автоматично перетворює місце на сферу американських інтересів.

Але тут США готові домовлятися і взаємодіяти. Однак, втручання у внутрішні процедури США, наприклад, у вибори, вони вважають абсолютно неприпустимим і підуть на вельми жорсткі заходи.

Якщо сформулювати більш стисло і лаконічно, то це наступний підхід: долар уже не править усім світом, але долар разом з Тихоокеанським флотом усе ще змусять поважати себе всіх. І Росію, у тому числі.

Підхід Путіна не менш відомий. Це не перешкоджати будь-яким діям РФ на пострадянському просторі, який є зоною виняткових російських інтересів. Не втручатися в те, що творить влада РФ на своїй території. Не наближатися всякими блоками на кшталт НАТО і його військовими базами до кордонів РФ. Не провокувати РФ, у першу чергу, за рахунок неузгодженої зміни урядів у зоні її інтересів.

Путін упевнений, що його блеф, підкріпленим старим радянським ядерним потенціалом, дає йому право на подібний підхід.

З мізерної конкретики щодо переговорів. Путін вчергове повторив своє трактування "Мінська", від якого він відмовлятися не має наміру. І ще раз підкреслив, що Росія у війні на Донбасі — миротворець (!)

Ось саме за ці зрадницькі формулювання "Мінська" і за ті військові поразки, які і призвели до укладення цього "Мінська", і варто питати з Петра Порошенка.

Відповідно, ближче до осені чекаємо на спробу Володимира Зеленського внести "Формулу Штайнмайєра" до Верховної Ради. Після чого дострокові вибори і президента, і парламенту стануть куди більш реальними.

Загалом, Байден має намір і далі переконувати Путіна, що жити і співпрацювати за правилами краще, ніж ворогувати без правил. Путін повністю згоден, за умови, що правила формулює він сам.

Усі теми потенційних домовленостей, у тому числі, щодо обмеження озброєнь, освоєння Арктики, протистояння кіберзагрозам, захисту навколишнього середовища спущені на рівень експертів. Причому, тема України на експертний рівень не потрапила.

Тобто, у нас усе як і раніше. Як і раніше, так собі.

Першоджерело.