Як стати "тигром" Східної Європи. Чому кукурудза не зробить Україну великою

Часто від представників нинішньої влади можна почути: ми прийшли на випалене поле, 30 років політичні еліти руйнували країну, а ми намагаємося все виправити.

У принципі, ця пісня не нова, те ж саме можна було почути від "пташенят гнізда Соросова" і в каденцію Порошенка.

Психомеханіка того, що відбувається, мені, в принципі, зрозуміла.

Ще в школі я писав твір на тему образу нігіліста Марка Волохова в романі Гончарова "Обрив". Тільки той нігіліст хотів зруйнувати патріархальну садибу, а нинішні — цілу країну.

Тут можна і Достоєвського згадати — не можна жити бунтом і постійним запереченням.

Це саморуйнівно для країни в цілому, і для індивіда, зокрема.

Нам нав'язали міф про "непривабливу Україну" минулих років. Але я ж пам'ятаю "красиву Україну" з 2000 по 2008-й.

Ту, яка була учасником програми "Морський старт" і всі ми відчували гордість за запуск наших ракет.

Ту, яка створювала один із кращих військово-транспортних літаків світу — АН-70.

Ту, яка будувала мости і власні військові корвети, а не плоскодонні катери, які підбиваються однією навчальною болванкою.

Ту, яка росла на 10% і вище на рік і яку називали "східно-європейським тигром", а не східно-європейським Сомалі.

Ту, в якої зовнішній борг щодо ВВП був на рівні 12%, а не 60%.

Ту, яка не співпрацювала з МВФ.

Ту, яка в разі просування росіян до Тузли була готова захистити себе, а не чекати допомоги ззовні.

Так, той ріст був багато в чому кон'юнктурний, але навіть такий формат дозволяв нам конвертувати його в розвиток, оскільки ми продавали не тільки руду і зерно.

А яку конвертацію в наш розвиток дає кон'юнктурне зростання аграрних ринків в останні роки?

Це і є хороша ілюстрація того, як відсоток вершків, що знімаються країною зі світового зростання, залежить від складності її економіки.

При цьому я не ідеалізую минуле, але я і не піддаю його остракізму.

До речі, остракізм — це вигаданий в Стародавній Греції спосіб виявлення найнебезпечнішої для суспільства людини за допомогою голосування уламками глиняних черепків, "остраконів", на яких писалося ім'я головного лиходія.

І я думаю, що імена керівників країни тих років не будуть в перших рядках на українських уламках історії.

Пам'ятаємо "красиву Україну"...

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.