Торпеда під "Північний потік-2". Чи пригальмує нова влада в Німеччині російський газопровід

Створення нової коаліційної влади в Німеччині можна назвати фактичною перемогою британського впливу та дипломатії.

Так, звичайно, канцлером став Олаф Шольц, соціал-демократ. Однак зелені взяли два найголовніші для них міністерства, це міністерство енергетики та міністерство закордонних справ. Обидва міністерства дісталися партійним лідерам – Анналені Бербок – МЗС, Роберту Габеку – Міненерго.

А далі найцікавіше. По-перше, ще перед виборами ХДС атакувала Бербок за її іноземну освіту, а навчалася вона не будь-де, а в Лондонській школі економіки та в Британському інституті міжнародного права. У ХДС зазначали, що це може бути певною запорукою нелояльності в майбутньому для Німеччини.

Важливо

Німецький пасьянс. Чого чекати Україні, якщо партія Меркель програє вибори в Німеччині

Але подивимося ще на те, хто саме був обраний державними секретарями цих міністерств від парламенту, ця посада аналогічна до заступника міністра. Отже, почнемо з МЗС:

Агнешка Бруггер, етнічна полька, яка є депутатом Бундестагу з 2009 року. Вона одна з небагатьох німецьких політиків, які виступають за будівництво Бундесверу (зараз його стан якщо коротко, ніякий) і неодноразово виступала за закриття Північного Потоку-2. І саме вона наполягала на видачі мандата Бундестагу для операції Бундесверу в Україні 2014 року.

Франциска Брантнер – навчалася в США в Колумбійському університеті, викладала в Британії в Оксфорді. Також критик Північного Потоку-2 та минулого курсу зовнішньої політики Німеччини, навіть налаштована на переосмислення відносин із Варшавою, бо вважає, що минулий уряд нехтував цими питаннями.

Омід Нуріпур – член "Атлантичного мосту", недержавної організації, в завдання якої входить просування політики атлантизму та покращення відносин ФРН із США та Британією. Є прихильником України в Бундестазі та під час коаліційних переговорів наголошував на зміні політики щодо Росії.

Важливо

Вирішальний день для Німеччини. Хто переможе на виборах до бундестагу і замінить Ангелу Меркель

А тепер щодо Міненерго. Тут ітиметься про двох чиновниць одразу — Інгрід Нестле та Катаріну Дрогу. Перша працювала в Кембриджі кілька років, а друга – член парламентської групи Німеччина-Британія. Перша, до речі, неодноразово відстоювала енергетичну незалежність Берліна.

Узагалі, фактично всі перелічені особи критикували енергетичну політику Німеччини епохи Меркель і персонально Північний потік-2, завжди наголошуючи, що його потрібно закрити.

Якщо "зеленим" хоч якось удасться призупинити чи обмежити використання згаданого газопроводу, це не лише вдарить по промисловості Німеччини, а й остаточно на значний термін дозволить Парижу взяти пальму першості в Європейському Союзі.

Сам же новий голова Міненерго Роберт Габек є послідовним критиком не лише Північного потоку-2, а й загалом енергетичної моделі Німеччини. Задана мета до 2030 року мати 80% генерації з відновлюваних джерел, із його точки зору, надто амбітна та водночас загрожує німецькій промисловості, яка залежить від постачання нафти та газу з Росії.

Так, звичайно, є норвезький газ, і добудовується остаточно Балтійська труба, так само як і продовжує лінія Одеса-Броди до польського Адамова. Реалізація подібних планів фактично виключає Росію з ринку та дозволяє тому ж Азербайджану вийти на ринок ЄС, зробивши ринок ринком, а не монопольним лужком Москви.

При цьому слід розуміти, що більшість родовищ Каспії належить англійським компаніям, практично Європа зможе купувати англійську нафту.

Першоджерело.