Хитрий лис. Як Кравчук показав кукіш Кремлю

Найвідоміший анекдот про Леоніда Макаровича звучав і звучить так:

"Виходить Кравчук із машини, а назовні йде дощ. Підбігає охоронець:

— Леоніде Макаровичу, давайте я парасольку відкрию.

— Та не треба. Я так, обережно, між крапельок".

Історія не знає умовного способу. Скільки б не було помилок до та після. Що б ми не зробили у 90-х не так, але саме на Леоніда Макаровича випала доля поховати СРСР та стати Першим.

Володіючи пострадянським силовим і каральним апаратом, не маючи за спиною олігархії, яку побудував його наступник, Кравчук міг стати пожиттєвим президентом — агрофюрером загубленої між минулим і майбутнім відсталої житниці на утриманні Москви. Але не став. З нього та його поразки на виборах почалася українська демократія. Перше, ще кволе щеплення, з якого виріс потужний імунітет до авторитаризму.

Можна, звичайно, викинути на смітник роль особистості в історії. Сказати, що такими були обставини, що саме наявність "Народної ради" на противагу "Групі 239", поставила Кравчука у відповідні умови. Але мені здається, що Леонід Макарович просто настільки любив Гру, що заради самої її краси показав великий кукіш Кремлю. І що ця любов до гри, до життя, до процесу робила його політиком, а чи не заіндивівшим владолюбцем. Таким активним і життєлюбним він залишався до кінця життя.

Путін, Лукашенко, всі ці потвори, у свої неповні 70 перетворитися на сухих, неживих старців. На дряхлі мумії у склепі своєї влади. Кравчук же у свої 88 лишався хитрим, жвавим українським дідом. Живим, як і країна, яку він колись хай і манівцями, але привів до незалежності.

Символічний навіть відхід Леоніда Макаровича у засвіти. Саме в ці часи, коли йде наша остання битва із совком та імперією. Війна за незалежність, яка була поставлена на паузу саме з часів його президентства.

Спочивайте з миром, Хитрий Лисе! Ми будемо вас пам’ятати! Народ, який через війну, поневіряння і труднощі, вийде врешті-решт із пострадянського Єгипту, з пустелі імперії. Вийде до омріяної України! Цей народ поставить вам, колишньому компартійному бонзі, великий пам'ятник! І це стане вашою останньою блискучою комбінацією! Смійтеся над нами далі з найкращих світів!

P.S. І, Господи, не пишіть мені про "віддав ядерну зброю". Кучма підписав Будапештський меморандум. І це була де-факто умова США визнання України та приєднання її до клубу цивілізованих держав. Я подивився б на вас, як би ви не віддали.

Джерело.