Думки Російсько-українська війна Відновлення України після війни

У Польщі народилося понад 4500 українських дітей. Але плану щодо їх повернення в Україну немає

"Багато українців хочуть повернутися. Але хочуть і будуть — це різні поняття. Більшість живуть поверненням, проте не повертатимуться на згарище з тієї причини, що немає умов для дітей. Так, діти і їхнє майбутнє хвилює українок більше, ніж їхня самореалізація". Думка.

29 вересня 2022 в 12:23

3151

Понад 4500 дітей народили в Польщі українські жінки з дня початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це повідомив заступник міністра охорони здоров'я Польщі Вальдемар Краска.

7 місяців тому ці 4500 вагітних жінок змушені були тікати від російського вторгнення. Ці 4500 жінок виїхали зі своїх міст і сіл, а їхні чоловіки сьогодні або воюють, або працюють в Україні та не можуть приєднатися до дружин із новонародженими дітьми, або загинули від рук російських окупантів. Ці 4500 жінок залишили свою країну не з власної волі, зазнали жаху війни, і їхнє життя вже ніколи не буде колишнім, як би банально це не звучало.

Але це лише 4500 жінок, які народили в Польщі. А скільки таких ще в Німеччині, Чехії, Великій Британії, Італії, Чехії, Ізраїлі, Туреччині, Румунії, Португалії чи в будь-якій іншій країні, яка прийняла українських біженців?

А скільки повернуться назад? Скільки з них готові повертатися з ДІТЬМИ туди, де їм держава не надасть навіть базових умов щодо житла, дитячої освіти й охорони здоров'я?

Я знаю, що багато хто хоче повернутися. Але хочуть і будуть — це різні поняття. Більшість із них живуть поверненням, але не повертатимуться на згарище з тієї причини, що немає умов для дітей. Так, діти і їхнє майбутнє хвилює українок більше, ніж їхня самореалізація. І навіть при тому, що сервіс у багатьох послуг у Європі повільніший і менш комфортний, ніж в Україні, але саме життя й умови проживання для дітей поза Україною буде набагато привабливішим.

А ще більшу кількість людей не приваблює повернення в державу, де толерантне ставлення при владі до корупції та кумівства. Особливо це помітно після перебування на Заході. І, звичайно, людей зупинятиме відсутність у держави плану щодо вирішення цих проблем на тлі появи нових.

А плану досі немає. Навіть приблизного плану немає, який можна реалізувати з поправками на той момент, коли можна розпочинати відродження України. І це велика проблема, яка матиме катастрофічні наслідки, якщо її не почнуть вирішувати вже сьогодні.

Слова про те, що її вирішуватимуть лише після закінчення всіх воєнних дій, показує, що є повне нерозуміння процесів і наслідків того, хто це озвучує. І просто словами цю проблему не вирішити. Особливо на тлі прогресу бідності, безробіття, психічної нестабільності людей і рівня зростання жорстокості.

Висновки робіть самі. Але поки громадяни масово не почнуть вимагати у влади створення такого плану та формування стратегії повернення біженців в Україну, то безглуздо розраховувати на його появу. З власної ініціативи влада планом не займається. Я це точно знаю. Хоча, може, вона його не робить з тієї причини, що не в змозі його створити. Це пояснення, але не виправдання, але й воно також потребує вирішення.

Джерело

Важливо

Перед катастрофою. Принижений Путін кладе на стіл останню карту. Але в нас є відповідь