"Орлани" в Ощадбанку: як спроба зупинити російський слід перетворилася на цькування викривача

Мова про підозру заступнику голови правління Ощадбанку Олегу Стринжі.

Печерська окружна прокуратура звинуватила CFO державного банку у тендерних порушеннях при закупівлі акумуляторних батарей з інверторами на 140,9 млн грн. Мовляв, купили задорого, проігнорувавши дешевшу пропозицію. На цій підставі Стринжу не просто зробили фігурантом, а й відсторонили від посади.

Проте кожен, хто знає Стринжу особисто, розуміє: справа, м’яко кажучи, «нечиста». Олег Стринжа відомий на ринку як людина феноменальної прискіпливості, скрупульозний технократ, який ніколи раніше не фігурував у жодних корупційних скандалах. Його відсторонення викликає масу запитань, на які ані Ощадбанк, ані НБУ не поспішають давати відповіді.

Зате інсайд з НБУ від моїх джерел малює картину, яка є діаметрально протилежною офіційній версії. Кажуть, що корупційні схеми в Ощадбанку викрив саме Стринжа. Зокрема, дивну «заточеність» системи закупівель установи під певних учасників, настільки глибоку, що роль Тендерного комітету зводиться до номінальної – просто затвердити переможця. Кажуть, Стринжа пішов із цим до Наглядової ради, іноземні члени якої, вислухавши доповідь, були шоковані. Вони навіть залучили іноземних консультантів, які надали антикорупційні рекомендації, але ті, звісно ж, так і не були реалізовані.

Менше з тим, дії Стринжі, вочевидь, викликали «стурбованість» у правлінні банку. Зокрема, у пана Євгена Драчка-Єрмоленка, який відповідає за операційну діяльність і при цьому користується безмежною довірою голови НБУ Андрія Пишного – ще з часів легендарного спецрейсу до Варшави на фінал Ліги Європи 2015 «Дніпро-Севілья». Сплаченого, за версією Генпрокуратури, невідомою «британською» компанією. На фото пан Драчко-Єрмоленко крайній зліва у верхньому ряду.

Тож не дивно, що «стурбованість» пана Драчка-Єрмоленка передалася пану Пишному та його заступнику Дмитру Олійнику. Чому? Бо, як кажуть, схеми закупівель в Ощаді вибудовувалися роками, а тут якийсь Стринжа може зруйнувати все, що було нажито «непосильним трудом». Сьогодні він до Наглядової ради пішов, а завтра – ще й до МВФ напише. А звідти, кажуть, вже питали про квартири заступників керманича НБУ в Дубаї, нових запитань не хочеться. Що робити? Еврика – треба дискредитувати самого викривача. Недолуго і тупо, але як вміють.

Втім, ще раз підкреслюю, це – інсайдерські версії подій. І щоб спростувати їх або підтвердити, звернімося до фактів. Отже, тендер на акумулятори для НБУ. Дійсно, там було два учасники. Пропозиція другого була дешевшою, і тендерний комітет на чолі зі Стринжею її відхилив. На цій «різниці» Печерська прокуратура, очільник якої, як кажуть, є добрим знайомим голови безпеки Ощаду,  і будує справу.

Але чому відхилили? У поясненні йдеться про «невідповідність репутації». А тепер дивимось, хто цей «дешевий» учасник. Це ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ». Власник 75% компанії – громадянин РФ Юрій Шумілін.

Хто ж такий пан Шумілін? Це підприємець із Санкт-Петербурга, власник холдингу PT Electronics (ПТ-Электроник). Це один з лідерів російського ринку дистрибуції електроніки. І це – лише верхівка айсберга.

Занурюємося глибше і бачимо, що PT Electronics перебуває під санкціями США, ЄС та Швейцарії. Знаєте, за що? За те, що ця компанія поставляє мікросхеми та компоненти для виробництва російських дронів «Орлан-10», РЛС «Леер» та іншої військової техніки агресора. Більше того, українські компанії Шуміліна вже перебувають під слідством СБУ. У судових ухвалах прямо зазначено: організували механізм фінансування дій держави-агресора в інтересах оборонно-промислового комплексу РФ.

Компанію Шуміліна прямо згадує Мінфін США у своєму пресрелізі, який пояснює введення санкцій проти 400 фізичних і юридичних осіб, залучених до постачань зброї та боєприпасів для росії. Зокрема, PT Electronics Мінфін США ідентифікує як дистриб'ютора електроніки, який постачав продукцію російському виробнику безпілотних літальних апаратів.

Тому OFAC внесло LIMITED LIABILITY COMPANY PT ELEKTRONIK до списку SDN.

Ба більше, український портал ГУР МО War & Sanctions щодо тієї ж компанії вказує серед санкційних юрисдикцій не лише США, а ще Канаду, Швейцарію, ЄС, Велику Британію, Австралію, Нову Зеландію та Японію. Тобто, ми говоримо не про «сумнівну репутацію» в абстрактному сенсі, а про суб’єкт, який уже потрапив на міжнародну санкційну орбіту через зв’язок із постачаннями для російського військово-промислового комплексу.  

У розслідуванні міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm наводяться викриті дані OSINT-дослідників та злите листування російського виробника БПЛА «Орлан-10» «Спеціального технологічного центру» (СТЦ), які свідчать про те, що саме «ПТ Електронік» Шуміліна у 2023 році виступала ключовим посередником у контрабандних поставках німецького обладнання Rohde & Schwarz для потреб ВПК агресора. Наприклад, мова про аналізатори спектру – критично важливі компоненти, без яких неможливо зібрати та експлуатувати російські РЛС та комплекси РЕБ «Леєр-3», про контролери польоту та модулі GPS для «Орланів» та інше.

Тобто, фактично, Стринжа власноруч зупинив спробу завести в Ощадбанк гроші компанії, яка безпосередньо забезпечує працездатність ворожих дронів і систем радіоелектронної боротьби.

Тому спроба Печерської прокуратури інкримінувати Стринжі «збитки» через відхилення пропозиції від такого учасника – це за межами здорового глузду і виглядає як системна диверсія: поки один топменеджер захищає державний банк від російського сліду, інші – свідомо чи ні, намагаються його за це знищити. Цікаво, чи не так?

У мене питання до пана Пишного та керівництва Ощадбанку:

1. Як і чому компанія, що належить постачальнику запчастин до «Орланів», взагалі опинилася в тендері Ощадбанку?
2. Які «історії співпраці» пов’язують керівництво НБУ та Ощаду з паном Шуміліним?
3. Чому замість нагороди за пильність Стринжа отримав «замовну» підозру від Печерської прокуратури?

Ситуація виглядає як пряма загроза національній безпеці. Компанії, що працюють на російський ГРУ та ФСБ, намагаються зайти в критичну інфраструктуру України через «чорний хід» тендерів, а тих, хто їх зупиняє – системно знищують за допомогою «ручних» правоохоронців.

Прошу вважати цей матеріал відкритим зверненням до СБУ. Час з’ясувати, хто саме в керівництві Ощаду та НБУ так сильно лобіював інтереси російського збройового бізнесу, що пішов на відверту фальсифікацію справи проти власного CFO.