Агресія з'їдає своїх адептів. Україні ні холодно, ні спекотно від того, що підірвали Татарського

Не бачу українського сліду у вбивстві проросійського пропагандиста Татарського (Фомина). До речі, як і у замаху на Дугіна, який призвів до загибелі його доньки.

В Україні — війна. Наш воєнний ресурс — обмежений, це стосується і оперативного ресурсу. Ми намагаємося використовувати його більш-менш раціонально. Тому на окупованих територіях України під зрадниками регулярно вибухають авто. Але це — або силовики, які перейшли до аналогічних структур окупанта, або управлінці, від яких залежить функціювання окупаційної влади.

Тобто, наші спецслужби намагаються позбавитися від тих, хто може посилити практичну здатність агресора протистояти нам. Тому журналістів і подібних майже не чіпають, хоча, на жаль, зрадники серед них є.

Що змінюється для України від того, що навздогін за російським кораблем піде ще й якійсь пропагандист? Та нічого! Ну, можливо, виникне у соцмережах моральне задоволення від того, що справедливість є, і вона поруч.

А от в Росії, яку війна ще й близько не дістала, як Україну, як раз акції проти публічних людей є дієвим інструментом внутрішньої конкуренції. Там є російські націоналісти-радикали, які проти Путіна та кооперативу "Озеро". Є жорсткі розбірки між турбопатриотами — почитайте, що пишуть один про одного, наприклад, Стрєлков і Пригожин.

А ше усі російські пропагандисти обов’язково займаються "волонтерством". А це великі гроші і зловживання на них. І відповідний привід для показової страти.

Тому вбивство Татарського (Фомина) — це Росія і про Росію. І чим гірше справи у недоімперії на українських фронтах, тим частішими і жорстокішими будуть такі теракти.

Джерело.

Важливо

У Росії загинув пропагандист Владлен Татарський: що відомо (фото, відео)