Росія захоплює Захід: міфи та реальність секретного плану вторгнення

Німецьке видання Bild в одному з останніх опублікованих матеріалів шокувало своїх, та й не лише своїх читачів інформацією про те, що бундесвер готується до війни з Росією за дуже страшним сценарієм.

Згідно зі сценарієм, Росія у 2024 році завдасть нищівної поразки Україні та розгорне спочатку гібридне, а згодом і відкрите вторгнення в Європу. До того ж цю статтю й викладений у ній матеріал багато хто сприйняв і підніс не як аналізований один із негативних варіантів розвитку подій, до того ж у межах цілком однозначних цілей і завдань, а як щось справді очікуване бундесвером найближчим часом, оскільки Україна нібито війну програє, і поразка її неминуча.

Насамперед варто зазначити, що в Bild надано сценарій для проведення навчань і тренувань підрозділів бундесверу. Це проста практика — описувати якийсь сценарій, за яким вони мають діяти й підвищувати свої навички. Наприклад, у межах спільних навчань Білорусі та Росії "Запад-2017" узагалі були придумані три країни, яких не існує, Вейшнорія, Вейсбарія та Лубенія, які в межах сценарію навчань імітували вторгнення військ НАТО.

Але багатьох налякала саме разюча, на перший погляд, реалістичність подій, що описуються в сценарії бундесверу. Але наскільки ця "реалістичність" відповідає дійсності?

Для початку слід розуміти, на що здатне нинішнє російське угруповання в зоні бойових дій в Україні. На сьогодні це 462 тисячі особового складу, укомплектовані трохи більш ніж 2800 танками, 6800 ББМ, 4600 штуками ствольної артилерії та понад 1000 РСЗВ. На перший погляд, це колосальний потенціал, але тільки на перший. Насправді це жахливий недокомплект військ.

Згідно зі штатною комплектацією, 462 тисячі о.с. повинні мати на озброєнні 6340 танків, 19 тисяч ББМ, майже 7 тисяч одиниць ствольної артилерії та РСЗВ. Брак штатної комплектації позбавляє можливості підрозділу виконувати бойові завдання. І ми це можемо виразно бачити останнім часом.

За два роки повномасштабної війни в Україні російська армія втратила десятки тисяч одиниць техніки, і її ВПК зараз важко справляється з компенсацією добових, тижневих і місячних втрат, не маючи можливості повністю штатно укомплектувати підрозділи, що перебувають у зоні бойових дій. Про які нові танкові дивізії може йтися, якщо навіть у командування російських військ немає можливості повністю укомплектувати наявні?

Ще один цікавий момент полягає в можливостях росіян наступати. 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, російські війська кількісно становили 180 тисяч і захопили частину Чернігівської, Київської, Сумської, Харківської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської областей і просунулися в Луганській і Донецькій областях. Потім вони були відкинуті і втекли з більшості територій протягом 2022 року, але факт залишається фактом — 180 тисяч професійних і повністю укомплектованих підрозділів мали початкову ефективність набагато вищу, ніж 460 тисяч нинішніх російських вояків.

Більш ніж три місяці тому було розпочато наступ російських військ на маленьке містечко Авдіївка. Нині 45-тисячне угруповання російських військ не те що захопити, воно навіть оточити Авдіївку не може. Три місяці витратити на маленьке містечко. Нагадаю, що 2022-го на Київ наступало угруповання в 40 тисяч о.с.

Або ще разючий приклад. Наприкінці травня — на початку червня 2023 року дві російські групи військ "Запад" і "Центр" загальною чисельністю 100 тисяч розгорнули наступ на Лимано-Куп'янську вісь протяжністю 170 км. Більш ніж за пів року наступу вони не прорвали оборону української армії, а наступ у напрямку головної мети, Куп’янська, шостий місяць упирається в укріпрайон біля маленького села Синьківка. Навіть не міста, а маленького села.

У сценарії ж від Bild у дуже похмуро описані настільки апокаліптичні події, які ні за яких умов не зможуть здійснитися, хоча мають багато спільного з тим, що відбувається й відбуватиметься. Наприклад, та сама мобілізація відразу після виборів президента Росії. Хоча зазначена цифра у 200 тисяч занижена, і мобілізація 2024 року буде явно більшою за "часткову мобілізацію" 2022-го, коли було призвано трохи більш ніж 300 тисяч росіян.

Спроби російської армії наступати триватимуть протягом усього 2024 року та ввійдуть у стан оперативної паузи влітку, але активізуються восени. Проте, повертаючись до питання ефективності таких наступів, разючої відмінності на краще вони не матимуть і, найімовірніше, якраз навпаки.

Також цілком реалістичними розглядаються гібридні загрози для країн Балтії та Польщі, але без явної, відкритої форми вторгнення, оскільки 2025 року російська армія буде ще виснаженіша, ніж 2023-го та 2024-го. Україна зараз веде війну на виснаження окупаційних військ, і це не дозволяє російському ВПК пропорційно забезпечувати війська, не кажучи вже про формування нових, повністю укомплектованих підрозділів. А відкрита війна проти НАТО для Росії зразка 2025 року взагалі стала б самогубством.

Але в цьому сценарії цікаве ось що. Про це я писав 17 березня 2022 року у своїй статті "Вторгнення Росії в країни НАТО — питання короткострокової перспективи". Згідно зі сценарієм, після захоплення України за гранично стислі терміни, від 72 годин до 3-х тижнів, мав здійснитися марш-кидок російських військ із Гродна та Ліди в напрямку Алітуса та Мар’ямполя з виходом через Вілкавішкіс на Калінінградську область. Російське командування відводило на операцію з прокладання сухопутного коридору 48 годин.

Москва не вірила в те, що НАТО застосує 5-ту статтю колективної безпеки та почне воювати за Литву раніше ніж за 48 годин, тоді як росіяни тягтимуть час, пояснюючи з трибуни ООН і всіляких майданчиків, що це не вторгнення, а необхідність створення гуманітарного сухопутного коридору до Калінінградської області.

Але в Україні в росіян усе пішло не за планом, і замість 3-х діб або 3-х тижнів вони загрузли в запеклих боях уже як другий рік. А тому сценарій загалом не вигаданий, а цілком реальний. Ось лише в його успішній реалізації для Росії є один нюанс. І цей нюанс — Україна.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Хто нагнітає Третю світову: як західні ЗМІ розганяють військову тривогу