США та Ізраїль програли перший раунд: чому інакше в Ірані статися не могло і як війна може піти далі
США та Ізраїль програли перший раунд війни з Іраном — а виграли Росія і Китай, які там зовсім не воювали. Підбиваючи підсумки першої фази цього конфлікту, політичний аналітик Олексій Кущ пояснює, чому так вийшло (і не могло вийти інакше), і бачить попереду більш серйозні загрози та загострення протистояння.
Проміжний підсумок.
Чому наразі США та Ізраїль програли перший раунд війни в Ірані?
Як я і прогнозував, за такого планування операції з боку Вашингтона, Ормузька протока зараз доступна лише для трафіку китайських та іранських суден. Китай модерує нафтотрафік з Перської затоки. Воювали американці, а контроль поки що отримали китайці.
Високі ціни на нафту принесли додаткові нафтогазові доходи РФ і підлатали їхній продірявлений бюджет. Обговорюється зняття санкцій з російського нафтового експорту. Індія знову закуповує російську нафту, а Європа купила весь СПГ "Новатека". Запрацювали на повну потужність термінали в Новоросійську.
Очевидно, що в цій ситуації на світовому ринку нафти удари по російських НПЗ і нафтовій інфраструктурі будуть зупинені. Тобто РФ отримала цілий кошик конвалій (закреслено) профітів.
Китай зміцнив свої позиції на Близькому Сході.
Монархії затоки усвідомили крихкість своєї інфраструктури та геополітичної екосистеми, і тепер шукатимуть "захисника". США не змогли захистити своїх союзників у регіоні — і ті усвідомили, що вони просто витратний матеріал, якщо, наприклад, треба знищити іранську ядерну програму.
Стратегічне партнерство монархій Затоки і США під час цієї війни не зміцнилося (як це було під час минулих воєн у Затоці), а, навпаки, ослабло. І цьому є логічне пояснення.
Попередні дві війни з Іраком США вели за підтримки союзників по НАТО, але без участі Ізраїлю. Ба більше, США тоді максимально стримували Ізраїль від ударів у відповідь по Іраку і не включали військові сили Ізраїлю до складу своєї коаліції.
Важливо
Логіка зрозуміла: Вашингтон не хотів надати цим війнам характеру ізраїльсько-арабської війни або, тим більше, ізраїльсько-мусульманської. І це сформувало тоді підтримку монархій Затоки.
Зараз США ведуть війну з Іраном з одним лише союзником — Ізраїлем, і війна одразу ж забарвилася в есхатологічні тони, тобто набула характеру релігійного протистояння. Війна з Ізраїлем у пропаганді Ірану вийшла на перший план, а США в цій пропаганді представлені як "спонсор Ізраїлю".
Убивство Хаменеї, зважаючи на мережецентричну, деперсоналізовану систему управління в Ірані, нічого не дало, навпаки.
Курди, зважаючи на недавній "кидок" у Сирії, відмовилися діставати для США каштани з вогню. Азербайджан поки теж не горить бажанням воювати незрозуміло за що.
Трамп телефонує Ердогану і буквально кричить: "Шойгу (закреслено), Ердоган, де снаряди (знову закреслено) ракети". Але турецькі ракети поки що там же, де і мають бути: на складах і місцях постійного базування.
Іран розбушувався і його тепер просто так не вгамувати: погрожує брати данину за прохід Ормузької протоки. Майже функція нафтового регіонального митаря.
У всій цій метушні Ізраїль із ліванською армією, можливо, зачистить південний Ліван від "Хезболли". Хоч якийсь результат, хоча не факт.
Але співвідношення витрати/результат все одно катастрофічне.
Чи буде другий раунд війни? Сухопутна операція, застосування тактичної ядерної зброї проти міражу в пустелі?
Насправді все це може бути. Що ще більше жахає. Череда божевільних рішень може бути продовжена.
Загалом, "добре" повоювали Ізраїль і США в Ірані.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо