Професійний плач за банківськими прибутками: як фінансова демагогія шкодить обороні
Останнім часом у медіапросторі активізувалася дискусія, де підвищене оподаткування банківських прибутків представляється як загроза для кредитування, відновлення та економічної стабільності. Але фіскальна жорсткість у воєнний час — це не примха, а єдиний спосіб виживання, нагадує економіст, народний депутат Данило Гетманцев. Йде війна, тому фінансове навантаження має розподілятися справедливо. Банківський сектор не може бути винятком.
Останнім часом у медіапросторі активізувалася дискусія, де підвищене оподаткування банківських прибутків представляється як загроза для кредитування, відновлення та економічної стабільності. Аргументи стандартні та маніпулятивні: мовляв, не забирайте гроші у банкірів, бо не буде кредитів ветеранам, зупиниться відновлення, а "економіка не любить емоцій".
Економіка дійсно не любить емоцій. Вона любить цифри, факти і контекст. А контекст у нас один — п'ятий рік повномасштабної війни, дефіцит бюджету та армія, яку ми зобов'язані фінансувати виключно власними силами. Тому давайте перейдемо від емоційних оцінок до фактів і подивимося, як насправді формується прибутковість банків та яку роль цей сектор має відігравати у фінансуванні держави під час війни.
Звідки взялися "рекордні надприбутки"?
Часто прибутки банків подаються як результат насамперед ефективного менеджменту, технологічного розвитку та готовності брати на себе ризики. Проте реальність набагато прозаїчніша.
За даними НБУ, у І кварталі 2026 року прибуток банків до оподаткування зріс на 6,4% порівняно з І кварталом 2025 року. Якщо порівняти з довоєнним І кварталом 2021 року, цей прибуток збільшився на 336,5%.
На 1 червня 2026 року достатність регулятивного капіталу становила 17,7% при нормативі не менше 10%. Норматив капіталу першого рівня склав 17,42% при мінімумі у 7,5%.
Рентабельність капіталу на 1 квітня 2026 року досягла 21,76%. Це вище за показники країн зони євро у І кварталі 2026 року: найвищу рентабельність капіталу мали Іспанія (18,16%), Латвія (15,11%) та Італія (14,74%).
Стрес-тести НБУ за 2025 рік також підтвердили високу стійкість системи: капітал банків зростав за обома сценаріями, тоді як у стрес-тесті 2021 року в несприятливому сценарії капітал системи знижувався. Крім того, кількість банків із підвищеними вимогами до капіталу скоротилася з 20 до 9.
Чисті прибутки банківської системи б'ють історичні рекорди не через масове кредитування заводів чи оборонних підприємств. Банки заробляють мільярди на безризикових інструментах — депозитних сертифікатах НБУ та ОВДП. Вони заробляють просто тому, що держава під час війни тримає високу ставку для утримання гривні. Тобто держава платить банкам.
І коли держава цілком справедливо просить повернути частину цих грошей у вигляді 50% податку на прибуток до бюджету з метою фінансування ЗСУ, починаються розмови про "вбивство кредитної спроможності". Про яку спроможність мова? Банки і до підвищення податку не поспішали кредитувати реальний сектор під прийнятні відсотки без державних програм на кшталт "5-7-9%".
Важливо
Маніпуляція ветеранами
Найбільш чутлива частина цієї дискусії — спекуляція на темі ветеранського бізнесу. Нам кажуть: "Заберете у банків 50% — вони не профінансують компанії ветеранів".
По-перше, покажіть мені черги з банків, які без державних гарантій готові масово видавати пільгові кредити ветеранам під "ідеї". Для класичного банку ветеран без застави — це позичальник із високим рівнем ризику.
По-друге, пропозиція не брати з банків податки, а дозволити їм "цільово спрямовувати прибутки" у приватні ветеранські фонди — це прямий замах на фінансову систему країни.
Тобто держава недоотримає мільярди, необхідні для оборони, а рішення про використання цих коштів фактично вийде за межі бюджетних пріоритетів і подаватиметься як елемент "стратегії розвитку". Якщо ми не захистимо країну сьогодні, завтра такі стратегії просто не буде де реалізовувати.
Висновок: платять усі. Навіть банки
Запровадження підвищеної ставки податку на прибуток банків — це абсолютно адекватний і тимчасовий крок. Це класичний європейський windfall tax — податок на надприбутки, який виник внаслідок специфічних обставин (у випадку України — особливостей монетарної і бюджетної політики під час війни), а не виключно завдяки управлінським рішенням чи звичайній операційній діяльності самих банків. Така практика діє зараз в окремих країнах Європи, не говорячи вже про досвід США обкладати надприбутки під час Другої світової війни.
Досить лякати колапсом системи. Банківська система України надзвичайно стійка, ліквідна і… надприбуткова. Вона цей податок витримає. А от чи витримає наш бюджет без цих грошей — питання риторичне.
Фіскальна жорсткість під час війни — це не примха, а єдиний спосіб виживання. Якщо фінансовий сектор заробляє на внутрішньому боргу держави, він зобов'язаний ділитися з цією державою заради її збереження. Ветеранам ми допоможемо — прозоро, через державні програми та гранти, а не через податкові пільги для обраних під соусом благодійності. Йде війна. Тому фінансове навантаження має розподілятися справедливо. Банківський сектор не може бути винятком.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо