Кремінь за 2021 рік не наклав жодного штрафу за порушення мовного законодавства

Протягом 2021 року уповноважений з питань захисту державної мови Тарас Кремінь не наклав жодного штрафу на суб'єкти господарювання (підприємства, організації, ФОП тощо, які займаються торгівлею та обслуговуванням населення) за порушення мовного законодавства. Про це повідомили в Секретаріаті мовного омбудсмена у відповідь на відповідний запит Фокусу.

У представництві Тараса Креміня наголосили, що згідно зі статтею 57 ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної" штрафи накладаються лише на ті суб'єкти господарювання, які протягом року повторно порушили вимогу щодо обслуговування клієнтів українською мовою. Оштрафувати за це можуть у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5 100 до 6 800 грн).

У разі якщо таке порушення омбудсмен фіксує протягом року вперше, то він або його представник складає акт і робить попередження. У 2021 році подібні попередження було зроблено 27 суб'єктам господарювання.

Норми статті 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які передбачають застосування уповноваженим із захисту державної мови штрафів щодо фізичних осіб, друкованих ЗМІ, органів держвлади тощо, набирають чинності 16 липня 2022 року. Розмір цих санкцій коливається від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 до 11 900 грн).

Також у представництві Креміня розповіли, що протягом минулого року їм надійшло 3 574 повідомлення від громадян, враховуючи звернення та скарги, що стосувалися дотримання різними організаціями, установами та фізичними особами мовного законодавства. З них:

• 1 044 стосувалися діяльності інтернет-магазинів;
• 858 — сфери обслуговування;
• 393 — зовнішньої реклами;
• 262 — органів державної влади;
• 171 — сфери телебачення і радіомовлення;
• 157 — сфер освіти та науки;
• 57 — сфери охорони здоров'я;
• 53 — сфери транспорту;
• 45 — сфери культури
• 41 — органів правопорядку, розвідувальних органів і держорганів спецпризначення з правоохоронними функціями;
• 32 — сфери фізкультури та спорту;
• 10 — трудових відносин;
• 8 — книговидавництва та друкованих ЗМІ.

Також протягом року до представництва уповноваженого із захисту державної мови 75 разів зверталися для роз'яснень щодо окремих норм законодавства та 375 разів "з інших питань".

Зазначимо, у Секретаріаті уповноваженого із захисту державної мови повідомили Фокусу, що на їх утримання протягом 2021 року з бюджету було витрачено 20,4 млн грн. Більшість з цих коштів пішла на заробітні плати чиновників і закупівлю обладнання.

Також Фокус повідомляв, що Тарас Кремінь на посаді мовного омбудсмена за 2021 рік офіційно заробив майже мільйон гривень.