Закон про колаборантів: кого і як покарають

Закон про колаборантів підписано

Ухвалити закон про колаборантів проукраїнські політичні сили вимагали Верховну Раду з початку війни на Донбасі. Про це постійно заявляв Андрій Білецький — лідер партії "Нацкорпус" та екскомандир полку спецпризначення "Азов", а також періодично згадували в партії "Євросолідарність" Петра Порошенка. Перші спроби ухвалити закон про колаборантів робили ще у 2017 році, але голосів тодішньої коаліції БПП та "Народного фронту" не вистачило.

Нова влада після 2019 року стримано висловлювалася щодо подібної законодавчої ініціативи. У керівній політсилі "Слуга народу" думки з цього приводу розходилися. А голова фракції СН Давид Арахамія заявляв, що подібний закон, на його думку, порушує Конституцію, і КСУ його зможе скасувати, тому монобільшість поки що не виноситиме на голосування такі ініціативи.

Раптом усе змінила повномасштабна війна. У парламенті 3 березня проголосували за "закон про колаборантів", а точніше два законопроєкти, за інформацією віцеспікера ВР Олександра Корнієнка, які стосуються колабораційної діяльності. Мова про проєкти №5144 та №5143.

Перший передбачає кримінальну відповідальність за співпрацю з країною-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, господарській та трудових сферах. Посібникам РФ обмежать доступ до держпосад та посад у місцевому самоврядуванні. Найвища міра покарання – до 15 років ув'язнення. Такий термін можна отримати за допомогу окупантам у веденні бойових дій проти ЗСУ, добробатів та інших військових формувань України, а також за добровільну участь у роботі незаконних судових чи правоохоронних органів, створених на тимчасово окупованій території.

Другий законопроєкт дає змогу ліквідувати політичні партії, лідерів яких засудили за колабораціонізм. А також їхніх громадських, благодійних чи релігійних організацій, профспілок та громадських формувань з охорони громадського порядку та держкордону.

Знову ж таки, хто отримає термін за законом, заборонено бути членами виборчих комісій, офіційними спостерігачами, представниками кандидата на пост президента України в Центральній виборчій комісії, довіреними особами кандидата на пост президента України, кандидатами на місцевих виборах тощо.

15 березня документ підписав президент. За словами спікера ВР Руслана Стефанчука, закон про боротьбу з колаборантами набув чинності.

На що і на кого вплине закон про колаборантів

За словами політичного експерта Олега Постернака, формулювання в законопроєктах, які ухвалила Верховна Рада і які, за інформацією Стефанчука, підписав президент, є недостатньо точними, тому можуть торкнутися широкого кола осіб.

"Я підтримую закон про колаборантів. Але й розумію, що широкі формулювання можуть надалі перетворитися на інструмент благородного терору, оскільки картина загибелі та крові викликає бажання помсти та пошуку внутрішнього ворога. У таких умовах простіше будь-кого звинуватити у співпраці з РФ. Приводом може стати пост у соцмережах як когось із експертів, так і звичайного громадянина України, який теоретично вирішить висловити необережну ідею про необхідність примирення з РФ", — міркує експерт у розмові з Фокусом.

Друге, на що вплине антиколабораційне законодавство — з електорального узбіччя найімовірніше зникнуть проросійські партії на кшталт ОПЗЖ, партії Шарія, "Наші" Євгена Мураєва та Опоблоку. Це не означає, що вони не відродяться під якоюсь іншою назвою, каже Фокусові політолог Володимир Фесенко. Як показує досвід, якщо забороняють якусь партію, вона повстає під іншою назвою і наявність закону не стає стримувальним фактором для "угодницьких дій з окупантами". Зрештою, ОПЗЖ — велика структура, яка умовно ділилася на два крила — Бойка-Льовочкіна та Медведчука-Рабіновича, і частина нардепів не підтримують відкрито проросійські меседжі, особливо після початку війни.

"Гілка Медведчука очевидно потрапить під закон про колаборантів, тому що там найбільше проросійсько налаштованих людей, а ось група Бойка-Льовочкіна, яка явно не хоче виступати в ролі посібника росіян, може спробувати відновитися на інших аеродромах, на кшталт партії розвитку України чи проєкту Колесникова. "Україна наш дім"", — розмірковує Постернак. За словами експерта, відповідальність за кожну дію має бути індивідуальною. Не випадково частина нардепів ОПЗЖ вирішили відмежуватися від політичної сили та піти у глухий нейтралітет, бо не хочуть ризикувати своїм політичним майбутнім.

"Про Киву та його людей все зрозуміло, але Фельдман, наприклад, не був ідейним, те ж саме можна сказати про Столара або групи Бойка-Льовочкіна, які явно не хочуть виступати в ролі посібників росіян. У Шуфрича складна ситуація, але багато з того, що відбувається зараз, йому не подобається, і він не хоче виглядати прихильником Росії", — продовжує Фесенко. За словами експертів, потрібен індивідуальний підхід, оскільки серед місцевих організацій ОПЗЖ у тому ж Херсоні частина депутатів виявилася абсолютно на проукраїнських позиціях та допомагала протистояти окупантам.

За словами Постернака, війна вже змінила багато, зокрема політичну кон'юнктуру країни. Багато хто це розуміє, тому намагається підлаштуватися під нові реалії.

"Попри війну, йдуть електоральні змагання прихованого характеру: ми бачимо Кіру Рудик на фотографіях з автоматом або Петра Порошенка на "бандеромобілі" — каже експерт. Антиколабораційне законодавство може посилити ці зміни. Зрештою, війна колись закінчиться, і ті, хто грав на боці ворога, відповідатимуть за законом.

Україна понад три тижні чинить відсіч у війні, яку розв'язала Росія. За інформацією Генштабу Збройних сил України, на певних напрямках наші війська не лише знищують військові угруповання ворога, а й йдуть у контрнаступ. Про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ.