Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА — про повернення мешканців, колаборантів і допомогу Туреччини

Під окупацією перебуває ще 25% території Харківської області

Яка зараз оперативна ситуація у Харківській області й чи можемо ми сказати, що ЗСУ та інші захисники Харківщини ведуть активні бойові дії?

— Це факт, ми можемо про це сказати. У нас зараз ведуться активні бойові дії на півночі, на північно-східному напрямку нашої області й також на Ізюмському напрямку, який останні два місяці є найгарячішою точкою.

Дійсно, наші захисники перейшли у контрнаступ по Циркунівському напрямку і відбили цей населений пункт. І в деяких місцях навіть вийшли до лінії державного кордону, про що безпосередньо доповідали президенту України. Усі ми бачили ці звернення до президента через соцмережі.

На північно-східному напрямку наші захисники так само ведуть активні бойові дії зі звільнення територій. Це Старий Салтів — Вовчанський напрямок. І, нагадаю, що Вовчанськ і Куп’янськ — це ті населені пункти, які окуповані із самого початку воєнних дій. Тобто, фактично, вони на другий день війни потрапили під окупацію.

Щодо обстрілів Харкова. Вони відбуваються вже не настільки часто. Чи можна сказати, що завдяки їх відсутності стало в Харкові безпечніше?

— Завдяки нашим військовим, які саме перейшли в контрнаступ і відтіснили ворога від кордонів міста Харкова, у нас стало значно тихіше. Уже декілька тижнів, ми це фіксуємо. Сьогодні вночі [17 травня, — ред.] було кілька одиничних обстрілів — по Шевченківському району і по нашій Салтівці. Але й сказати, що в нас абсолютно безпечно, ми поки не можемо. Безпечність досить умовна тому, що ми знаємо: ворог може завдати удару по будь-якому району міста Харкова, по будь-якому дитячому майданчику, житловому будинку чи місцю дислокації людей.

Який момент у лютому-березні вважаєте критичним і найнебезпечнішим для оборони Харкова?

— Перші дні були важкими. Перші десять днів, півтора тижні — це були найзапекліші бойові дії, які підходили до кордонів міста. Кілька разів російські танки заїжджали в Харків, проте вони були знищені. Також велася активна боротьба з диверсійними групами на місці — з тими, що не заходили, а безпосередньо перебували тут. І це були значні групи, не дві особи, не три. Навіть виявили диверсійну групу кількістю 15 осіб, усіх знищили. Фактично в центрі міста, біля парку ім. Горького, а це — центральний парк відпочинку міста Харкова.

Ми втримали ворога на кордонах із Харковом. І можемо говорити про те, що далі почалася прогнозованіша активність ворога, прогнозованіші наші дії щодо оборони тощо.

Яка кількість населених пунктів Харківщини перебуває під окупацією? Скільки вже звільнили?

— Приблизно 20-25% території Харківської області наразі знаходиться під окупацією. Спочатку було окуповано 22 територіальні громади, зараз уже менше — цей показник зменшується фактично щодня. Однак чим далі ми просуваємося, тим важче, тому що ворог зараз зосередив свою увагу на утриманні позицій. Тобто, це не сценарій Києва, Сум чи Чернігова, коли ворог уже зрозумів, що він цю битву програв і відійшов, змінивши свою тактику. Тут він тримається — і ми, ціною життя наших захисників, виборюємо кожен метр нашої території.

Майже місяць тому в інтерв’ю ви заявляли, що двоє міських голів стали колаборантами: це мери Балаклії та Куп’янська. Як оцінити, скільки серед мешканців Харкова було колаборантів?

— Обласна прокуратура зараз веде приблизно п'ятнадцять кримінальних проваджень за фактами державної зради. Частині вже пред’явили підозру. Наприклад, уперше пред’явлено підозру не заочно (як мерам Балаклії чи Куп’янська), а безпосередньо: очільнику Старосалтівської громади і секретарю Вільхівської сільради. Безпосередньо цим двом особам було пред’явлено підозру про держзраду.

Минулого місяця Генштаб повідомляв, що в Ізюмі окупанти почали примусову "мобілізацію". Чи є інформація про кількість тих, кого так "мобілізували"? Де вони зараз?

— У нас є інформація, що вони намагалися це зробити, але фактично це був провал. Тобто, вони дійсно змушували людей або виїжджати з Ізюма на територію Російської Федерації, або ставати до лав своїх збройних сил. Давали вибір: або — або. У нас немає інформації, що хтось зголосився стати до лав ЗС РФ.

Харків'яни повертаються — по 2 тисячі осіб на день

Скільки жителів Харківської області стали переселенцями після 24 лютого?

— Нині досить важко прорахувати цей показник. Ми знаємо, скільки в нас виїхало з області. За перші 5 днів — приблизно 700 тис. людей покинули Харків та область, і це ті, хто скористалися виключно залізничним транспортом. Автотранспортом виїхала ще певна кількість, десь до пів мільйона. Частина населення зараз мігрує по області.

Уже велика кількість людей повертається в Харків, і продовжується реєстрація щодо внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, у передмісті Харкова, місті Мерефа, проживають від 10 до 15 тис. людей. Але зараз там перебуває приблизно 20-25 тис. людей — показник збільшується за рахунок внутрішньо переміщених осіб. У Первомайську зазвичай проживає 25 тис. людей, але до них 4 800 уже додалися — це переселенці. Чим далі від Харкова, тим більше цей показник зменшується. Люди у нас поділяються на кілька категорій: ті, які виїхали за межі Харкова та Харківської області; ті, які виїхали закордон (але цей відсоток досить незначний); і ті люди, які мігрують всередині області, шукаючи собі безпечніше місце.

Скільки осіб повернулися у Харків?

— Щодня у Харків повертається майже 2 000 людей — і це лише потягами. На власному автотранспорті так само. У лютому — на початку березня по Харкову їздило, умовно кажучи, тридцять автівок цивільних, і ми всі їх знали. Зараз ми вже можемо спостерігати і затори, і черги. Ринки переповнені — і все інше. Люди масово повертаються й одразу відчутно, що стало в місті стало відносно безпечно.

Чи відомо, скільки в Харківській області загинуло цивільних осіб?

— Приблизно 800 осіб. З них майже тридцять — діти.

Що потрібно зробити на Харківщині після війни, щоб регіон став безпечнішим — у разі нового наступу?

— По-перше, ми маємо зрозуміти, і ми це вже розуміємо, що наш сусід нікуди не подінеться. І ми повинні вжити абсолютно всіх заходів безпеки: військових, логістичних, стратегічних. Потрібні військово-фортифікаційні споруди на кордоні з Російською Федерацією — а в нас це 315 км на хвилиночку, дуже довгий відрізок кордону. Для того, щоб дійсно ефективніше протистояти ворогу саме на кордоні. Уже на кордоні.

Яка кількість об’єктів інфраструктури була знищена у Харкові та Харківській області?

— Якщо йдеться про житлові будинки, то це понад дві з половиною тисячі. І це не приватні будинки, а багатоповерхівки, багатоквартирні житлові будинки. Якщо ми говоримо про об’єкти культурної спадщини, адміністративні будівлі, школи, дитячі садочки — то це теж дуже значна кількість. Ми зараз підготували повний звіт для Офісу Президента, а також міжнародним партнерам — за кожною сферою. Скільки у нас зруйновано критичної інфраструктури, дорожньої інфраструктури… Покластерно на кожному з напрямків. І це мільярди і мільярди доларів на відновлення.

Туреччина може допомогти відбудувати Харківську область

На Київську область з резервного фонду вже виділили 400 млн грн, на Житомирщину — 100 млн грн. Скільки виділили на відновлення Харківщині та скільки ще знадобиться?

— Нас додали в цю програму і зараз на Харківщину виділили вже 250 млн грн. Приблизно половина іде на місто Харків, половина — на область. На вже звільнені наші території, які найбільше постраждали, на відновлення критичної інфраструктури: котельні, енергомережі, газогони і все інше. Враховуючи школи, подекуди — житлові будинки. Це іде під контролем Міністерства з розвитку громад і територій.

Але це лише початок, ця сума — лише старт і далі будуть нові надходження, щойно ми звільнимо території, наприклад Циркуни. Ми наразі робимо там аналіз — і вже думаємо про опалювальний сезон 2022-2023 року, й у нас є кілька місяців для цього. І, звичайно, можемо починати ремонт і відновлення у тих територіальних громадах, де вже є відносна тиша. Там, де ведуться бойові дії або є загроза бойових дій, ми, на жаль, не можемо проводити такі роботи.

Чи є пропозиції допомоги або відновлення з європейських країн?

— Зараз ведуться перемовини з Офісом президента, я брав участь у декількох таких зустрічах. Зокрема, Туреччина була зацікавлена, щоб взяти шефство над відновленням міста Харкова та Харківської області. Знаю, що є декілька пропозицій, але це вже буде вирішувати Офіс президента на рівні міжнародної політики.

У багатьох харків'ян унаслідок обстрілів частково або повністю зруйноване житло. Скільки таких жителів і де їх розселяють?

— У нас, наприклад, є Північна Салтівка, яка зруйнована майже вщент. Зараз ми маємо запропонувати людям вихід, тимчасове житло. Але не у вигляді вже наявного в нас містечка для внутрішньо переміщених осіб із Донбасу, що проіснувало тут із 2015 року. Не за таким прикладом. Необхідне зведення повноцінних будинків, капітальне будівництво. Є проєкти, є програми Офісу Президента, які на це будуть безпосередньо спрямовані. А зараз ми зараз маємо забезпечити людям тимчасове проживання. Тому, зокрема, розглядаємо гуртожитки закладів вищої освіти, санаторії тощо. Щоб люди дійсно поверталися, адже багатьом нікуди повертатися — їхнє житло, на жаль, зруйноване.

Як налагоджується у Харкові цивільне життя

Чи працюють у Харкові магазини і яка ситуація з продуктами харчування?

— З початку воєнних дій у нас було два завдання. Перше: забезпечити наявність продуктів харчування на полицях супермаркетів, щоб ті, хто міг собі це дозволити, пішли в магазин і купили продукти за гроші. Для тих, хто не міг собі це дозволити — потрібно було, щоб вони отримували гуманітарну допомогу безкоштовно, саме продукти харчування. Наразі магазини відкриті та продовжують відкриватися, їх кількість щодня збільшується, асортимент у наявності. І також ми продовжуємо через пункти видачі, яких у нас понад 80, роздавати гуманітарну допомогу по місту Харкову та по області. Це також окрема комунікація з головами територіальних громад.

Скільки в Харкові будинків досі залишаються без електроенергії чи водопостачання?

— Ця цифра постійно змінюється. Наприклад, сьогодні ми вже забезпечили подавання газу 15 тисячам абонентів по Харківській області. Тобто, ми відновлюємо критичну інфрастуктуру фактично щодня. Ми зараз працюватимемо над запуском електрики на Салтів, на Північну Салтівку.

Але цей показник досить умовний, тому що ми напругу на електромережі подамо — а будинок зруйнований. Тобто люди все одно лишаться без електрики, тому що там будинку немає і для проживання нема умов.

Звичайно, ми одразу працюємо над тим, щоб, як тільки у тому чи іншому населеному пункті, наприклад, у Циркунах, стає тихо, вже можна було назвати дату, коли відновимо там газо- та електропостачання. Але ворог цілеспрямовано б'є по критичній інфраструктурі. Було декілька випадків, коли він вдарив безпосередньо по магістральних газопроводах — для того щоб дійсно залишити наших містян і мешканців області без газу.

По всій країні не надто хороша ситуація з паливом. Яка ситуація в Харкові? Чи працюють заправки? Які там черги і які ціни на бензин?

— Ситуація справді не надто хороша, ми відчуваємо дефіцит, особливо зараз, коли люди почали масово повертатися. Правоохоронні органи, ДСНС, наші військові, екстрена швидка медична допомога забезпечені повною мірою. Щодо цивільних автомобілів, дійсно черги і є дефіцит, але ми постійно проводимо перемовини з урядом і міністерствами. Сподіваємося, що за декілька тижнів ця ситуація буде вирішена.

Наскільки укомплектований штат комунальних та інших служб, транспорт, метрополітен? Адже багато хто поїхали в евакуацію.

— Це питання, швидше, до міської влади. Але я знаю, що з понеділка (16 травня) запустили громадський транспорт. Також запускаємо деякі маршрути перевезення пасажирів по області. Пробуємо разом із Харковом ті маршрути, які вважаємо більш-менш безпечними. Я сподіваюся, що, можливо, через тиждень-два запустимо метрополітен — у тестовому режимі по окремих станціях, по окремих напрямках. Тому що в нас там , у Харківському метро, досі проживає 4 200 осіб. Ми зараз займаємося питанням щодо їх розселення. Тому ось така ситуація щодо транспорту.

Що з виплатами працівникам комунальних підприємств, які залишилися у Харкові та підтримують інфраструктуру міста? Чи все сплачено без затримок?

— Це питання теж доречніше поставити місту, а щодо ОДА можу сказати, що ми сплачуємо заробітну плату вчасно. Затримок заробітної плати у Харківській області, за моєю інформацією, зараз немає. Можливо, якісь казначейські затримки.

Бюджет за квітень виконано на 70%

Нині багато говорять про падіння доходів до бюджету. Чи залишилися у Харківській області промислові підприємства, які не припинили роботу?

— Лишилися, так. Але частина їх знищена. У квітні виконання обласного бюджету йшло лише на 70%. Прогнозуємо падіння і в травні. У червні — побачимо. Харків'яни почали повертатися, почали відновлюватися і малий, і середній бізнеси. Люди відкривають підприємства або продовжують роботу, якось налагоджують її. Але на відновлення потрібен час.

Наші військові роблять все для того, щоб люди поверталися і починали працювати. Ми теж. Проводимо координаційні наради при обласній військовій адміністрації, зокрема, з ІТ-кластером, він у нас один із найпотужніших в Україні. Проводили перемовини з керівниками ІТ-компаній, щоб вони не виїжджали, залишалися тут. Тому що вони сплачують приблизно 120 млн грн щомісяця у бюджети всіх рівнів. Це для нас вкрай важливо.

Яка ситуація в агросекторі? Чи вдалося на Харківщині щось посадити/посіяти?

— Зараз ще триває посівна кампанія, обробка земель. Звичайно, в деяких районах наші аграрії не можуть працювати. Наприклад, ми сьогодні [17 травня, — ред.] були у Золочівському районі, там йдуть обстріли, поля заміновані тощо.

Ми розраховували засіяти від 60 до 80% наших орних земель по області. Думаю, що за тиждень будемо вже підбивати підсумок, скільки нам вдалося засіяти. Але посівна кампанія у Харківській області проводилася, особливо в тих районах, які зараз не знаходяться під обстрілами.

Чи забезпечені аграрії паливом?

— Хто себе зміг забезпечити, той себе і забезпечив паливом. Вони ж якось це прогнозували. Так, дійсно, вони відчувають дефіцит, однак, за моєю інформацією, справляються. Їм допомагають аграрії з інших областей. Є певна кооперація, певна співпраця. Тому — ось так.