Війна на пʼять років. Чи готова Україна до тривалих боїв та на які зміни варто чекати

Війна в Україні може розтягнутися ще на пʼять років. Жодна зі сторін не готова здатися та знайти вихід з глухого кута. Про це пише The Economist з посиланням на розмови європейських чиновників. Видання зазначає, що військовий потенціал Заходу вичерпується, а поповнення арсеналів має обмежені можливості.

На початку вересня 2023 року схожий сценарій, але вже на шість-сім років розписувала агенція Bloomberg. Тоді з посиланням на високопоставленого чиновника однієї з європейських країн "Великої сімки", йшлося про те, що союзникам потрібно планувати фінанси, щоб продовжувати підтримувати Україну у конфліктів що буде значно тривалішим, ніж очікувалося.

"Це набагато довше, ніж багато офіційних осіб очікували на початку цього року, але повільний прогрес у контрнаступі України в останні місяці пом’якшив очікування", – йшлося в матеріалі.

Разом з тим, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив офіційно, що війна в Україні може затягнутися та закликав готуватися до цього.

Українська влада не коментує такі заяви, а вкрай обережно ставиться до ймовірних прогнозів. Ситуація зрозуміла, не реагувати не можна, адже населення хоче чути і розуміти перспективи. Крім того, тактика "двох-трьох тижнів" вже не працює, потрібно йти на новий діалог з народом. Песимістичного настрою додають ті ж самі західні ЗМІ, які систематично доставляють порції зради. До речі, в тому ж таки The Economist, вийшла стаття головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, з якої можна зробити висновок, що ситуація на війні патова.

Як зміниться політичне життя, якщо війна триватиме ще пʼять років

На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, озвучені The Economist строки війни не мають нічого спільного з прогнозуванням. На сьогодні не існує методик, які можуть спрогнозувати, коли закінчиться війна. Не зрозуміло які вони використовували механізми, критерії, щоб отримати цю цифру.

"На мою думку, Путін затягує війну до закінчення виборів президента США, тобто, до лютого 2025 року. Тоді буде зрозуміло, чи залишиться там чинний президент, чи зʼявиться новий. Але це також не гарантує, що після виборів ситуація зміниться, будуть переговори чи перемога однієї зі сторін. Ще один з ймовірних сценаріїв – це перехід в позиційну війну, зараз це домінуючий критерій", — пояснює він Фокусу.

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що прогноз тривалого терміну війни вкрай негативний для України. Якщо він дійсно підтвердиться, то варто чекати, що війна набере форм іншої інтенсивності, а на країну чекають великі політичні зміни.

"Разом з тим, ще пʼять років війни обовʼязково актуалізує питання проведення виборів в Україні, які, зі свого боку, перекроять політичну карту. У населення зʼявиться запит на нові політичні проєкти, які пропонуватимуть альтернативу владі, якщо остання покаже, що вона не може виграти цю війну. Треба розуміти, як населення буде налаштовано сприймати певні поступки, на які доведеться йти", — говорить він Фокусу.

Рейтерович звертає увагу, що війна на пʼять наступних років призведе до великих демографічних втрат, в Україну не повернуться всі ті, хто виїхав від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

Позиційна та інформаційна війна в Україні

Прогнозувати те, яким буде характер бойових дій, якщо війна затягнеться на наступні пʼять років, наразі неможливо. Повною картиною та планами володіє лише військове командування. Проте, залишається незмінним те, що ресурси Росії на Україні не співставні, ворог має більше можливостей для тривалої воєнної агресії.

"Треба бути обʼєктивним, пʼять років війни ми не витримаємо, Україна не має стільки людського ресурсу, техніки та озброєнь. В Росії цей потенціал більший в рази, Кремль пішов ва-банк – головне здобути перемогу, а що буде потім їх не цікавить. Бюджет на силовий блок та армію на наступний рік вже збільшено до 105 млрд євро, при цьому значно скорочено видатки на соціальну сферу", — розповідає Фокусу військовий експерт Іван Ступак.

Військовий аналітик, полковник ЗСУ Петро Черник вважає, що всі заяви про продовження війни на пʼять, сім чи більше років є добре організованою інформаційною кампанією Москви на Заході. Він впевнений, що якщо війна затягнеться, то все одно, матиме такий же характер ведення бойових дій як і зараз, нічого не зміниться.

"Видання The Economist попри свою авторитетність викликає особливу пересторогу, саме через нього проти нашої країни було вкинути багато дезінформації. Зараз і на наступні, умовні пʼять років, нам вкрай важливо не розганяти зраду щодо чутливих тем", — пояснює Фокусу Черник.

На думку Ступака, війна може перейти в позиційну з локальними бойовими діями, але меншої інтенсивності, як, наприклад, це було у 2017-2021 роках в зоні проведення Операції об’єднаних сил.

"На цей період необхідно забезпечити збільшення виробництва безпілотних систем, умовно збирати дрони в кожному дворі. На сьогодні ефект від безпілотників значно вище навіть, ніж у артилерії, при цьому вони мають суттєво нижчу ціну. Снарядів немає, значить треба їх замінити безпілотниками. За моїми підрахунками, тільки 13 листопада близько 80% техніки ворога було знищено за допомогою FPV-дронів", — говорить експерт.

Що чекає на економіку України в разі продовження війни

Економіст, ексчлен ради Нацбанку України Віталій Шапран нагадує, що на самому початку війни розвідки наших партнерів оцінювали можливості для супротиву України російському вторгненню до 2 тижнів, як бачимо, прогноз не виправдався. Думати про те, як воювати ще п’ять років потрібно не нам, а більше Росії. Значну частину їх суверенних резервів заморожено на Заході, сподівання на розрахунки за їх енергетичний експорт в національних валютах не виправдались, пояси населенню доводиться затягувати все дужче, а пояснювати сенс цієї війни все складніше. І такого запасу зовнішньої підтримки як в України у Москви немає.

"Будемо відверті, що в економічному аспекті, самостійно ми не змогли б фінансувати цю війну, але надійне плече партнерів, дуже допомогло стабілізувати економіку і фінанси, навіть не дивлячись на місцями просто катастрофічні помилки монетарної та фіскальної влади", — заявив Фокусу Шапран.

Виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин звертає увагу, що Україна є надзвичайно залежними від макрофінансової та військово-технічної допомоги партнерів. Без всього цього зупиняться соціальні видатки, фінансування та забезпечення армії, впаде рівень життя. Ця залежність є політично мотивованою та зрозумілою з огляду на ризики від результатів виборів у країнах-партнерах України.

"Економіка України вже не витримує. Подивіться державний бюджет на 2024 рік – видаткова частина становить 3,2 трильйона гривень, а дохідна – 1,7 трильйона. Дефіцит у 1,5 трильйона потрібно покривати зовнішніми запозиченнями, а близько 20% ВВП. Якщо цього не буде, доведеться йти на додаткову емісію грошей, що призведе за собою зростання інфляції та падіння курсу гривні", — пояснює він Фокусу.

На думку Шапрана, економічна ситуація не настільки песимістична, як може здаватися, на перший погляд. Об’єктивні зовнішні чинники: валютний курс – стабільний, процентна ставка НБУ зокрема, під тиском експертної спільноти знижується, безробіття мінімальне навіть є дефіцит деяких спеціальностей, покращені показники зростання ВВП, через війну з’являються нові галузі (наприклад виробництво дронів). Дійсно є проблема з фінансуванням і неприємна залежність від наших зовнішніх партнерів, в яких йде свій бюджетний процес, що потребує від Києва терпіння та поваги до "бюрократичного балету" в Конгресі, Сенаті та Європейські комісії та Європарламенті.

"Стратегічно фонди для економічної підтримки України є. Більше того нам не потрібні кошти американських та європейських платників податків, є ж 392,5 млрд доларів суверенних активів РФ заморожених на Заході. Приблизно така ж сума знерухомлена на приватних рахунках росіян, і фінансові розвідки продовжують розшук цих активів зокрема неофіційних фондів російських спецслужб. Цього цілком вистачить для дуже тривалої підтримки України, в плані субсидій для бюджету на ті ж соцвиплати, і також на відбудову України. Інша справа що наші європейські партнери намагаються цей ресурс замістити кредитами, але, наприклад Фінляндія виступила за те, щоб конфіскувати ці активи для України, а в США профільний комітет Конгресу вже схвалив законопроєкт H.R.4175. який прямо переписує конфіскацію російських суверенних активів в США на користь України", — пояснює економіст.

Для отримання доступу до цих ресурсів від України потрібно: посилити боротьбу з корупцією особливо у сегменті державних закупівель і в податковій системі, побудувати ефективну і прозору систему розподілу гуманітарної допомоги і коштів на відновлення, а також, економічні реформи з врахуванням потреб нових галузей і зламаних війною логістичних шляхів.

Якщо говорити про українців які отримали тимчасовий захист в ЄС, то потрібно створювати умови, щоб ці 4,2 млн осіб повернулися не тільки з патріотичних, але і з економічних міркувань.

Важливо

Війна в 2024-му. Чому на Заході починають готувати плани для України на наступний рік