Про Марʼяну та Валєру. Кому Зеленський довіряє найбільше та чи є серед його команди головнокомандувач

"Якщо я позбудуся своєї команди, а вона в мене невелика: п’ять-шість менеджерів – то ми станемо з вами слабкіші", — сказав Володимир Зеленський. Так він відповів на запитання журналіста про плани в зміні своєї команди задля посилення України під час зустрічі з журналістами 19 грудня 2023 року. "Буде менше ППО, буде менше допомоги. При всій повазі, не можу дозволити цього собі", — додав він.

Найближче коло Зеленського

Експерти зауважують, раніше Володимир Зеленський трактував свою команду більш широко, до неї входили і представники уряду, і народні депутати, а також численні радники.

"Президент міг звузити свою команду до кількох людей через завантаженість і неможливість спілкуватися з широким колом щоденно в умовах війни, — говорить Фокусу політолог Петро Олещук. — Знаєте, в англосаксонській традиції є поняття кабінет. Це не уряд, бо він достатньо великий — 70-80 міністрів, а найближче коло до прем'єр-міністра людей, з якими він обговорює найбільш значущі питання. У Великобританії така традиція відповідає практиці ухвалення рішень. Також у критичні моменти у США рішення приймали невелика кількість осіб. Під час Карибської кризи у Кеннеді була також дуже обмежена кількість людей, які ухвалювали рішення".

Тож Зеленський і для себе визначив таке коло осіб, якому він довіряє.

"Коли говорив про команду, мав на увазі тих, хто до нього приходить на наради і формує основи політики. Наприклад, в інформаційній сфері йдеться про Михайла Подоляка, в зовнішній політиці — Андрій Єрмак, — говорить Фокусу політтехнолог Віктор Бобиренко. — Водночас в українських реаліях таке обмеження свідчить про те, що всі рішення, попри Конституцію, наразі ухвалюються в Офісі президента, а інші — парламент та уряд лише їх реалізують. Тобто їм Зеленський мало кому довіряє формування політик. Тобто як керівник не навчився підбирати, розставляти кадри, що є основним вмінням керівника — від директора школи до керівника держави".

Контрольована більшість президента

Не бачить серед найближчого кола Зеленський і народних депутатів. Та навіть декларує, що, як і суспільство, має до них достатню кількість зауважень. Але при цьому парламент працює, ухвалюючи важливі законопроєкти, необхідні для реформ на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції.

"Є відсоток людей, які працюють, які голосують. До речі, європейські закони проголосували, це було важливо. Проголосували багато реформ, які відкриють ті самі 50 мільярдів, які, також, підтримують нашу економіку, яка потім і дає бізнесу можливість працювати тут, а не закриватися", – зазначив він.

Водночас Зеленський у котрий раз повторив, що під час війни вибори до парламенту неможливі.

"Що я можу зробити як президент? Не можу їх розпустити, бо тоді будуть вибори. Вибори не можна в час війни проводити… Якщо ми готові на такі шляхи зміни складу Верховної Ради, треба змінювати українське законодавство і проводити вибори. Все, що можна зробити з депутатами", — додав Зеленський.

"Насправді, журналісти на пресконференції запитали Зеленського, чи може він впливати на депутатів від пропрезидентської сили, які відпочивають у ресторанах та на курортах, не виконуючи свої функції у парламенті, складаючи мандати (станом на 13 грудня 2023 року всього 400 (Конституцією передбачено 450, у 2019-му обрано — 424, — Фокус.), — зауважує Бобиренко. — Зеленський сказав, що ні, для цього необхідно поміняти парламент. Але наразі це не можливо. Тож треба прийняти, що всі ми люди — є — хороші, а є — погані. І натякнув, що не контролює Мар'яну Безуглу, яка постійно продукує скандальні заяви, наприклад, про обов'язкову мобілізацію жінок або звільнення головкома Валерія Залужного. Але це лукавство. Як раз вони її контролюють, вона з їх відома надсилає ці меседжі".

Експерти говорять, що наразі президент контролює парламент, і таке співіснування з ним є зручним.

"Фактично прозвучало, що парламент ефективний — він працює, якщо хтось з окремих депутатів навіть від "Слуги народу" займається корупцією — третя справа. Для Зеленського важливо, аби у Верховній Раді була контрольована більшість. Вона у нього є. Рішення Банкової знаходять 226 голосів", — додає Бобиренко.

Чи можливий в Україні уряд єдності

Не входить до команди Володимира Зеленського, як свідчать слова президента, і прем'єр-міністр України Денис Шмигаль та урядовці. Зокрема, й призначені Зеленським міністри. Хоча прізвища віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної та міністра іноземних справ Дмитра Кулеби під час розмови з журналістами і лунало: другим і третім після прізвища голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Внаслідок того, що президентська партія здобула в парламенті більшість, то президент відіграє провідну роль у формуванні уряду — в ньому немає представників інших фракцій.

І, судячи з заяв, президента змін в уряді не планується.

Хоча такі зміни, ймовірно, були б можливими у час війни, коли організувати та провести президентські чи парламентські вибори неможливо, але є необхідність врівноважити політичну систему. Це можна було би зробити, переформатувавши уряд. І є кілька варіантів, говорять експерти. Один з них — призначити Кабінет міністрів — представників громадянського суспільства. Інший — представників різних політичних спрямувань, аби знизити рівень суспільного протистояння.

"Зеленський міг би порадитися з громадянським суспільством, з експертами, дібрати фахівців у команду — іноземні уряди, можливо, і оплачували б їх працю, аби посилити команду, — розмірковує Бобиренко. — Або створити уряд з національних авторитетів, де б міністром культури був би або Сергій Жадан, або Оксана Забужко. Інший шлях — створити уряд з представників різних парламентських політичних сил, залучивши представників "Європейської солідарності", "Голосу", "Батьківщини". Зрозуміло, що з "Опозиційної платформи" не треба нікого брати".

"А як ми логічно обґрунтуємо, що представників "Опозиційної платформи" до такого складу не залучати? Так, зрозуміло, що їх присутність на таких посадах зараз неможлива, це викличе у суспільстві серйозне обурення. Але ж з боку це можна розцінювати як невмотивовані обмеження", — говорить Олещук.

Він додає, що час такої можливості минув. Умовний уряд єдності можна було сформувати на початку повномасштабного вторгнення. Але цього не сталося. Хоча й наслідки такого формування зараз важко передбачити: ймовірно, з часом політичні чвари перейшли б з парламенту і в уряд, що призвело би до зниження ефективності роботи.

"Зараз не може бути ніякого Уряду "національної єдності", бо у нас немає такої єдності у політиці, — продовжує він. — Всі партії займаються політикою. І у разі формування на цьому етапі подібного коаліційного уряду, він перетвориться на фікцію, лише для того аби перекласти один на одного політичну відповідальність. Можливо, суто політично президенту було би вигідно сформувати подібний уряд, поділив політичну відповідальність з усіма іншими політичними гравцями. Але тоді які критерії? Ми вже говорили, що коли йдеться про представників усіх парламентських політичних сил, то це неможливо. І до того ж невідомо, наскільки зараз суспільство довіряє тим чи іншим політичним силам. Підозрюю, аби зараз відбувалися вибори, деякі політичні сили взагалі б не пройшли до Парламенту".

Свої в армії та чужі конфлікти

"Робочі у мене стосунки з Залужним. Він має відповідати за результати на полі бою як главком, разом із Генштабом. Є багато там питань. І також командувач (ОСУВ) "Таврії", який оперативним командуванням займався… Наступ — це складне питання: щось було, чогось не було, чогось не вистачає… Нам потрібні міцні кроки і результати… кожен день на кожній посаді", — сказав Зеленський під час пресконференції.

"Іншими словами, він пояснив: Залужний у моїй команді як той, кого я призначив, як і всі інші, кого я призначив, — говорить Петро Олещук. — Так чи інакше всі люди, яких призначає Зеленський все одно в його команді і він несе за них політичну відповідальність, хоче цього чи ні. Але входження в його команду не означає входження в наближене коло, яке ухвалює певні політичні рішення".

Віктор Бобиренко відповідями Зеленського про Залужного розчарований. Мовляв, вони могли б прийти до журналістів разом.

"На пресконференції Зеленський мав би пояснити, чи існує конфлікт між політиками та військовими, — зазначає політтехнолог. — Він міг би прийти до журналістів з Залужним, сказати, що у них нормальні робочі відносини, а все, що говорять всякі так експерти про конфлікт — маячня. А так Зеленський не заперечив, що конфлікт є, але, при цьому, сказав про винятково робочі стосунки. За його словами, можна зробити висновок, що конфлікт є у головкома Валерія Залужного та народної депутатки Мар'яни Безуглої".

"Щодо Мар'яни, Валєри, і у них там ще кілька людей — дуже складно. Вони всі люблять коментувати у фейсбуці, вони дуже часто там спілкуються. То вони разом ходять на фронт, то вони сваряться… Це складні питання, якщо чесно, для мене. Нам всім потрібно давати результат державі щоденний, а селфі встигнемо", — сказав Володимир Зеленський.

Важливо

У пошуках генералів перемоги: чи потрібно змінювати Залужного та військове командування