Африканська війна України та Росії: на чиєму боці буде Південь і що вирішує Кулеба

У понеділок, 5 серпня стало відомо, що африканська країна Малі розірвала дипломатичні відносини з Україною. Втім, не можна сказати, що подібний крок став несподіванкою, оскільки напруга між Києвом та Бамако зростала щонайменше протягом останнього тижня.

Зокрема, наприкінці липня на околицях населеного пункту Тінзауатен військовослужбовці урядової армії Малі та бійці ПВК "Вагнер" розпочали бій з місцевими повстанцями-туагерами. Внаслідок збройних зіткнень малійська армія та вагнерівці були змушені відступити із займаних позицій, а повстанці-туагери повідомили про загибель 47 солдатів урядових військ та 84 бійців "Вагнера".

Інцидент прокоментував представник ГУР Андрій Юсов, який заявив, що "повстанці отримали необхідну інформацію, і не лише інформацію, яка дала змогу їм провести успішну військову операцію проти російських воєнних злочинців".

Війна в Малі: на чиєму боці Україна

Після недвозначних натяків пана Юсова спалахнув скандал, у якому виявився замішаний і посол України в Сенегалі Юрій Пивоваров. Так український дипломат, як стверджує МЗС Сенегалу, розмістив на своїй сторінці у Facebook пост, у якому йшлося про "беззастережну підтримку" повстанців-туарегів, які влаштували засідку армії Малі та вагнерівцям. Згодом це повідомлення було видалено, але посол все одно отримав виклик до МЗС Сенегалу. Там йому нагадали "про суворі інструкції, з якими він мав ознайомитися і дотримуватися їх з огляду на серйозність дипломатичної місії". Крім того, в сенегальському дипломатичному відомстві принагідно зазначили, що Дакар дотримується "конструктивного нейтралітету в російсько-українському конфлікті".

З критикою на адресу Києва також виступила влада Буркіна-Фасо, яка закликала Україну "усвідомити свою відповідальність і насамперед взяти себе в руки".

Що стосується Малі, то дипломатичні відносини з Україною у цієї країни були встановлені ще 1992 року. Втім, незважаючи на 32 роки їхнього існування, між державами не відбувалося офіційних візитів і навіть не було контактів на парламентському рівні. Крім того, за "дипломатичну місію" у Малі відповідало посольство України в Алжирі.

Показово, що Малі не просто розірвала дипвідносини, а й закликала сусідів зупинити дестабілізацію, яка виходить "з боку українських посольств, що розташовані в Сахелі, з терористами, замаскованими під дипломатів".

Попри це, МЗС України висловило жаль через рішення Малі та наголосило, що у Бамако не провели "ретельного вивчення фактів та обставин інциденту на півночі Малі, а також не надали жодних доказів причетності України до цієї події".

Водночас у Верховній Раді висловилися куди менш дипломатично. Зокрема, голова комітету ВР із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко зазначив, що "серйозних наслідків не буде" через розрив дипломатичних відносин.

"У Малі стався військовий переворот, який засудила ООН. Нині в цій країні знаходиться військова хунта, яка загалом не користується повагою серед країн Африки та держав Глобального Півдня", — запевнив пан Мережко.

Тим часом експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що нинішній конфлікт на лінії Україна–Малі має більш глибинний та глобальний контекст, аніж може здатися на перший погляд.

Війна у Малі: Україна тільки починає кампанію в Африці

Зокрема, політолог Віктор Небоженко у розмові з Фокусом зауважує наступне: "По-перше, слід зазначити, що керівництво Малі є нелегітимним — це влада військових, яка два роки тому скинула законного президента. Уже тільки цей факт спрощує задачі для України. По-друге, як тільки закінчиться російсько-українська війна, українські військові будуть працювати у гарячих точках світу. Відповідне законодавство про приватні військові компанії у нас вже ухвалено. Тому мова йде не стільки про конфлікт африканських країн з Україною, скільки про те, що російські вагнерівці і українські ПВК ще не один раз зіштовхнуться на території Африки".

Зауваживши, що Африка наразі на 50% контролюється Іраном, Китаєм та РФ через "Вагнер", експерт додав: "Зараз в Африці конфлікт розгорається від Судану і Мозамбіку до Марокко. І Марокко, Франція і трішечки Україна підключилися до цього конфлікту у Малі там, де розташовані російські вагнерівці. Так що конфлікт розповзається. Тому не лише Україна має відношення до ситуації у Малі, а й інші держави, які на карті, скажімо так, дуже близькі до Сахари. Одним словом, все лише розпочинається, в тому сенсі, що Україна і РФ будуть втручатися в ситуацію, виступаючи на тій чи іншій політичній стороні, а частіше за все мова йде про конфлікт місцевої влади з радикальною мусульманською опозицією".

Враховуючи надвисокий престиж українських військових, Україні, переконаний політолог, ще не раз доведеться брати безпосередню участь у різноманітних збройних конфліктах, зокрема на африканському континенті.

Чому влада Малі розірвала відносини з Україною

Коментуючи для Фокусу розрив дипвідносин між Малі та Україною, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначив: "На мій погляд, до Малі був дзвіночок з Росії з тим, аби ця країна розірвала стосунки з Києвом. Для Росії якраз під час візиту Дмитра Кулеби в Африку важливо продемонструвати свій вплив на континенті і показати Україні, що там їй нічого шукати союзників".

Наголосивши на тому, що наразі чимало африканських урядів користуються послугами "Вагнера", який не лише в Україні визнаний терористичною структурою, Іван Ус констатував: "Тому, якщо Малі та й взагалі будь-яка країна робить "Вагнер" складовою власної безпеки, вона повинна розуміти, що вороги вагнерівців автоматично стають її ворогом. Але в даному випадку варто говорити про більш широку географію конфлікту. Зокрема, якщо ми подивимося на карту Африки і знайдемо там Малі, то ми побачимо, що сусідньою з Малі країною є Нігер, де нещодавно також був державний переворот, в результаті якого замість профранцузьких сил до влади прийшли проросійські".

Нагадавши про те, що перед переворотом у Нігері сусідня Нігерія теж "збиралася там щось робити", політолог підкреслив: "Існує ідея побудови великого нафтопроводу з Нігерії до Алжиру чи Лівії, що дасть прямий вихід на Середземне море, а відтак — можливість експортувати енергоресурси, а також уран і літій до Європи. Ця історія цікава не лише Франції, а і її союзникам у західному світі. Тому, безумовно, те, що зараз відбувається в Африці — це боротьба між Заходом і Росією за регіон Сахель".

Оскільки Україна у цій боротьбі виступає на боці Заходу, то, констатує Іван Ус, ми й побачили розірвання дипвідносин між Києвом та Малі.

"Хотів би принагідно нагадати, що ще у 2016 році колишній заступник голови Нацбанку України, професор Олександр Шаров написав аналітичну статтю, яка називалася "Африканський вектор європейської інтеграції України". У цій публікації, серед іншого, зазначалося, що саме через Африку Україна може увійти в Євросоюз. І зараз ми бачимо одну із складових цієї ситуації, оскільки Україна фактично опиняється на захисті інтересів Франції та інших західних країн в Африці. Очевидно, що в майбутньому це може дуже зацікавити наших партнерів і пришвидшити наш рух в ЄС".

Які завдання в Африці виконує Кулеба

Примітно, що саме у той час, коли у відносинах України з країнами регіону Сахель розгорялася дипломатична пожежа, глава МЗС Дмитро Кулеба якраз вирушив у четверте за останні два роки африканське турне, запланувавши відвідування держав Тропічної Африки Малаві та Замбії, а також острівної країни Маврикій.

Як зазначили у МЗС, головна ціль пана Кулеби — обговорити "участь африканських держав у глобальних зусиллях відновлення справедливого миру для України".

Лояльність цих країн міністр закордонних справ під час свого африканського турне, що триватиме до 8 серпня включно, має намір домагатися, розставляючи акценти на тому, що найбільше цікавить кожну з них. Зокрема, у Малаві дипломат вирішив наголосити на сільськогосподарській співпраці. У Замбії, яку на Заході вважають вітриною африканської демократії, Дмитро Кулеба зібрався зосередитись на розвитку політичного діалогу. А в Маврикії — державі з однією з найрозвиненіших на континенті економік — зайнятися залученням інвестицій від місцевого бізнесу для відновлення України.

Слід зауважити, що раніше глави МЗС України не відвідували ці країни. Водночас Малаві, Замбія та Маврикій входять до числа 14 африканських країн, які підписали комюніке саміту миру, що проходив у середині червня у Швейцарії.