Олександр Камишін в рейтингу «Уряд воєнного часу. Як впорався зі своєю роботою Кабінет міністрів у 2023 році»
Мінстратегпром заснували влітку 2020 року. Експерти, що були опитані Фокусом, кажуть, що сенсу в наявності такого міністерства небагато, а від його діяльності, як і раніше, "ні холодно, ні жарко". Серйозний недолік полягає в тому, що з моменту створення Мінстратегпром не мав чіткої сфери відповідальності, бо не були визначені галузі, які для країни є стратегічними.
"Стратегічні галузі економіки — це такі, що є головними драйверами розвитку. Вони створюють найбільшу кількість робочих місць, а їх продукція конкурентоспроможна на світових ринках. Проте в умовах деіндустріалізації української економіки відбулося розфокусування цього поняття. Тому у міністерстві обрали найбільш актуальну галузь під час війни і стали "міністерством ВПК", — відзначив аналітик Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ.
"Так, на сьогодні ми можемо вважати, що це, насамперед, ВПК, — погоджується ексзаступник міністра транспорту та зв’язку Василь Шевченко. — Але тоді для швидких та якісних змін сфера концентрації зусиль має розповсюджуватись на виробників усіх форм власності".
До того ж, додає експерт, аналізувати роботу відомства можна лише за результатами, а вони сьогодні або незначні, або ж не оприлюднюються з різних причин.
"Ані провалів, ані досягнень", — підсумував ексміністр палива та енергетики Юрій Продан.
Оцінювали:
Василь Шевченко, ексзаступник міністра транспорту та зв’язку України
Олексій Кущ, аналітик Аналітичного центру "Об’єднана Україна"
Юрій Продан, ексміністр палива та енергетики
Данило Монін, експерт экономічних програм Українського інституту майбутнього