Другий рік поспіль Фокус представляє список найгучніших корупційних справ у країні. На жаль, цього року в списку, як і раніше, є представники міністерств, народні депутати. Великий блок займають зловживання навколо воєнних дій: від видавання фіктивних інвалідностей до порушень у ТЦК.
З початку 2024 року в Україні було ухвалено майже 1800 вироків у справах про корупцію, що значно нижче за рівень довоєнних років, коли щорічно реєструвалося приблизно 2500 таких вироків. Але, не поспішайте радіти. Зниження кількості вироків пояснюється тим, що з початком повномасштабного вторгнення подання декларацій стало добровільним, а Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) призупинило перевірки.
За даними Опендатабот, на кінець жовтня 2024 року в Україні було ухвалено 6877 вироків у справах про корупцію з моменту початку великої війни. За минулий рік тільки в 1,5% випадків судді призначили покарання у вигляді позбавлення волі. У більшості випадків корупціонери відбуваються штрафами — таких випадків зафіксовано 97,5%.
Найпоширенішими корупційними злочинами є пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовим особам (37,7% вироків), несвоєчасне подання декларацій (35,4%) і порушення вимог щодо конфлікту інтересів (16%).
У НАЗК очікують збільшення кількості вироків найближчими роками, оскільки відомство відновило перевірку декларацій наприкінці 2023 року і змінило підхід до їх відбору, зосередивши увагу на деклараціях із високим рівнем ризику.
Ну, а поки ми в очікуванні справедливих вироків для корупціонерів, Фокус представляє Рейтинг найбільших і найскандальніших справ, які порушили й розслідували у 2024 році.
Цього разу Україну сколихнули справи, пов'язані безпосередньо з мобілізацією. Велика схема підроблених довідок для відстрочки від призову, фальшиві діагнози від лікарів і представників ТЦК. Природно, не обійшлося без депутатів і навіть чиновників рангом вище.
Критерії відбору корупційних справ
До рейтингу ми включили провадження, у яких офіційно висунуто підозру або обвинувачення у 2024 році. Рейтинг побудований від більшої суми, що фігурує у справі, до меншої.
Фігурантами корупційних дій можуть бути різні особи, включно з представниками органів центральної влади, органів місцевого самоврядування, а також інші особи, зазначені у ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", які беруть участь у протиправних діях, пов'язаних із зловживанням службовими особами своїми повноваженнями або іншим використанням свого становища для одержання неправомірної вигоди. Це дало змогу сфокусуватися на найбільш значущих економічних злочинах.
Крім великих справ, до Рейтингу було включено й кілька епізодів, які викликали великий суспільний резонанс.
Усі дані офіційних обвинувачень і суми, що фігурують у провадженнях, узяті з офіційних сайтів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Державного бюро розслідувань (ДБР), Вищого антикорупційного суду (ВАКС) і Національної поліції.
Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
| Сума, що фігурує у справі | Підозрювані | ||
|---|---|---|---|
|
6 млн доларів | керівниця Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Її син, екскерівник обласного управління пенсійного фонду | Детальніше про учасника |
|
майже 1,75 млн доларів | голова Антимонопольного комітету України | Детальніше про учасника |
|
майже 1,69 млн доларів | голова профспілкової організації та його співучасники | Детальніше про учасника |
|
понад 1,2 млн доларів | начальники Бориспільського та Бучанського ТЦК | Детальніше про учасника |
|
понад 1 млн доларів | головний психіатр Збройних сил України, заступник голови Центральної військово-лікарської комісії (ВЛК) | Детальніше про учасника |
|
700 тисяч доларів | колишній топчиновник Агентства оборонних закупівель Міноборони України | Детальніше про учасника |
|
500 тисяч доларів | заступник міністра енергетики України та троє спільників | Детальніше про учасника |
|
майже 480 тисяч доларів | Екснародний депутат від партії "Слуга народу" | Детальніше про учасника |
|
майже 290 тисяч доларів | мер Очакова Миколаївської області | Детальніше про учасника |
|
30 тисяч доларів | депутат Львівської обласної ради та заступник міського голови однієї з територіальних громад Львівської області | Детальніше про учасника |
Гучні корупційні справи 2023 року: як триває розслідування
В Україні продовжують розкриватися гучні корупційні справи, що стосуються високопрофільних посадовців, бізнесменів і навіть військових. Ці справи не тільки привертають увагу громадськості, а й порушують важливі питання про боротьбу з корупцією в умовах тривалої війни. Одним із яскравих прикладів є розслідування щодо колишнього начальника Одеського територіального центру комплектування, а також справи львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та його родини.
Тричі затримано ексначальника Одеського ТЦК
Один із найгучніших скандалів стався 2023 року і стосувався він уже колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Нагадаємо, НАЗК встановило, що військком незаконно збагатився на суму 188 мільйонів гривень. Згідно з розслідуванням, його сім'я придбала елітну нерухомість та автомобілі в Іспанії на суму 4,5 мільйона євро.
У цій справі ексвійськома було затримано. Суд відправив його під варту з можливістю внесення застави у 150 млн гривень. Однак поступово суму застави зменшили до 12 млн гривень.
28 травня 2024 року в Києві співробітники ДБР повторно затримали ексначальника Одеського обласного ТЦК і СП, коли той виходив із СІЗО після внесення застави. Правоохоронці отримали інформацію, згідно з якою військом після сплати застави планував переховуватися від слідства і виїхати за кордон. Йому повідомили про нову підозру в організації легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України).
Після того, як за підозрюваного знову внесли заставу в розмірі 39,364 млн гривень — його вкотре затримали.
25 грудня ДБР повідомило, що колишній начальник Одеського обласного ТЦК ледь не втік за кордон, оформивши собі фіктивну "небойову травму". Оформлення травми було здійснено через місцеву медичну комісію (МСЕК), а підставою для цього стала заява про травму, начебто отриману ним з квітня по червень 2022 року під час "захисту Батьківщини".
Фігуранта підозрюють за новими трьома статтями Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання ЗСУ, в'язниця 5–8 років), та ч. 1 ст. 366 (підроблення документів службовою особою, в'язниця до трьох років), та ч. 1 ст. 366 (підроблення документів службовою особою, в'язниця до трьох років). Також ідеться про підозру за ч. 3 ст. 27 — тобто ексвійськовий, можливо, виступав організатором злочину.
26 грудня Суд взяв під варту ексначальника Одеського обласного ТЦК з альтернативою внесення застави в 402 млн грн.
Сімейна справа Гринкевичів — продовження історії
Восени 2023 року ДБР порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ щодо львівського бізнесмена, чия компанія виграла 23 тендери на постачання Міністерству оборони України одягу на понад 1,5 млрд грн. У грудні того ж року бізнесмен вирішив запропонувати хабар у 500 тис. доларів одному з керівників Головного слідчого управління ДБР для повернення раніше арештованого його майна. На цьому підозрюваного і затримали, почалося ретельне розслідування.
22 січня 2024 року ДБР назвало імена головних фігурантів провадження. Ними виявилися Ігор Гринкевич і його син — Роман.
Гринкевич старший перебуває під вартою з моменту затримання, а ось його сина правоохоронцям довелося шукати. За даними ДБР, він виїхав до Одеси і готувався покинути Україну. Але все ж його затримали і направили до суду для обрання запобіжного заходу.
23 грудня Печерський суд Києва продовжив Роману Гринкевичу, підозрюваному в постачанні неякісного одягу для ЗСУ, тримання під вартою до 21 січня 2025 року, а також зменшив розмір застави до 302 мільйонів гривень.
Раніше, 26 листопада, Шевченківський суд столиці продовжив тримання під вартою до 24 січня Гринкевичу-старшому і визначив йому заставу в 298 258 тисяч гривень.
16 січня 2025 року стало відомо, що ДБР завершило досудове розслідування щодо львівського бізнесмена та членів організації, підозрюваних у постачанні неякісного військового одягу для потреб ЗСУ на понад 1 мільярд гривень. Обвинувальний акт скеровано до суду.
Фігуранти справи обвинувачуються у створенні, керівництві злочинною організацією, а також участі в ній, шахрайстві в особливо великих розмірах і легалізації майна, отриманого злочинним шляхом (ст. 255, ст. 190, ст. 209 КК України). Їм загрожує до 15 років в'язниці.
