Дивний метод, але все заради науки: навіщо геологи та палеонтологи лижуть каміння

Якщо колись ви побачите вченого, який облизує камінь, не переживайте, ця людина не зголодніла — так проводиться наукове дослідження, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Для геолога та палеонтолога Рендалла Ірміса з Музею природної історії штату Юта, що в США, кажуть, що немає нічого незвичайного в тому, що деякі вчені облизують каміння. Хоча це й здається дивним звичайній людині, насправді так можна отримати багато цінної інформації про гірські породи, а також про скам'янілі кістки динозаврів.

Чи лижуть вчені каміння?

"Ну, я не можу говорити за всіх учених, але я і палеонтолог, і геолог, і є кілька причин, через які ми можемо лизати каміння або торкатися до нього язиком. Це один зі способів з'ясувати, чи є цей камінь скам'янілою кісткою, чи ні", — каже Ірміс.

Виявляється, якщо це скам'яніла кістка стародавньої тварини, то вона прилипне до язика, тоді як більшість каміння, скам'яніле дерево та подібні до нього скам'янілості не прилипають до язика.

Справа в структурі чи в смаку?

"Якщо говорити про скам'янілі кістки, то, як я вже сказав, тут усе просто: або вона прилипає до язика, або ні. Але геологи можуть "пробувати на смак" каміння для того, щоб дізнатися розмір зерен, із яких складаються осадові породи", — каже Ірміс.

Виявляється, для того, щоб добре визначити, чи складається камінь із мулу або глини, потрібно взяти камінь і розтерти між зубами. Якщо він однорідний — це глина. Якщо він трохи піщаний, значить, у ньому є мул.

Чи бувають неприємні сюрпризи?

"На щастя, неприємні сюрпризи трапляються не так часто. Іноді шукаєш давню скам'янілість, але виявляється, що це кістка сучасної корови. На щастя, вона не має противного смаку. Але інколи ми жартуємо одне над одним, коли даємо колегам скуштувати скам'янілі фекалії, щоб ті визначили, кістка це чи ні. Тут немає нічого поганого, все одно цим відходам життєдіяльності тварин мільйони років", — каже Ірміс.

За словами Ірміса, він і його колеги вже давно звикли куштувати на смак стародавні скам'янілості, хоча з боку це може здатися дуже дивним, коли людина "їсть" камінь.

"Бувають і неприємні ситуації. Деякі види вапняку насправді мають запах гнилі. Геологи розбивають вапняк, потім нюхають його, коли в нього з'являється смердючий запах. Я вважаю, що це пов'язано з органічною речовиною, що збереглася у вапняку, але я не впевнений на 100%", — каже Ірміс.

Фокус уже писав про те, що вчені анонсували найбільші за останні 50 років пошуки Лохнесського чудовиська. Дослідники оголосили, що найбільші за останні пів століття пошуки Нессі почнуться наприкінці цього місяця — допомогти вченим запрошують усіх охочих.