Чому люди ще не виявили позаземні цивілізації: що говорить нова теорія

Пошук позаземних цивілізацій обмежений тим, що вчені знають тільки про одну населену планету, тобто Землю, і про одну технологічно розвинену цивілізацію, тобто про людство. Тому вчені висувають лише гіпотези про те, де можуть перебувати позаземні цивілізації та чим вони можуть займатися в космосі. У новому дослідженні, опублікованому на сервері препринтів arXiv учені з'ясували, як цивілізації можуть розвиватися в трьох різних типах Всесвіту. Їхні результати показують, що залежно від типу розумне життя має обмежену кількість часу, щоб заселити Всесвіт, і, ймовірно, робитиме це експоненціально, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Учені досі так і не розв'язали проблему парадокса Фермі (якщо інопланетяни існують, то чому ми їх досі не знайшли). Ще на початку 80-х років минулого століття вчені стверджували, що причина, через яку людство не виявило позаземних цивілізацій, пов'язана з тим, що міжзоряні дослідження та заселення космосу не є лінійними явищами. На початку 90-х років учені стверджували, що закони фізики накладають обмеження на міжзоряне зростання цивілізацій.

У 2019 році вчені з NASA опублікували статтю, де вони стверджували, що міжзоряне заселення відбуватиметься скупченнями, оскільки не всі потенційно населені планети будуть гостинними для інопланетних видів. Тобто закони фізики, біології та еволюції накладають обмеження на те, наскільки далеко та швидко той чи інший вид може заселити нашу галактику.

Нове дослідження

Щоб уникнути таких обмежень, автори нового дослідження розглянули три основні космологічні моделі Всесвіту: статичну, з переважанням матерії та з переважанням темної енергії.

• Статичний Всесвіт, який спочатку описав Альберт Ейнштейн, є нескінченним у просторі та часі, водночас він не розширюється та не стискається.
• Всесвіт, у якому переважає матерія, описує стан Всесвіту до 9,8 млрд років після Великого вибуху, коли густина енергії матерії перевищувала густину енергії випромінювання та енергії вакууму.
• Всесвіт, у якому переважає темна енергія, описує стадію космічної еволюції, що розпочалася приблизно 9,8 млрд років, коли почалося прискорене розширення Всесвіту.

Учені з'ясували, що в статичному Всесвіті відбувається зростання населення цивілізації та його поширення так само, як поширення інфекційних захворювань. Спочатку заселення йде повільно, адже мало придатних для життя планет. Потім після виявлення нових планет відбувається збільшення кількості населення та прискорене поширення по космосу. Це триває доти, доки кількість придатних для життя планет не закінчиться. Найцікавіше, що аналогічний сценарій спостерігався і в двох інших моделях Всесвіту.

Проте вчені виявили, що у Всесвіті, який розширюється, існує затримка з погляду швидкості розселення порівняно зі статичним Всесвітом. Для Всесвіту, в якому переважає темна енергія, далекі планети можуть віддалятися швидше, ніж швидкість світла, що робить малоймовірним той факт, що цивілізація коли-небудь досягне їх. Але для Всесвіту, в якому переважає матерія, планети, які розташовані далеко, уповільнюють рух, що робить їх досяжними для цивілізації.

Де ж інопланетяни?

На основі своїх висновків учені визначили, що розвинуті цивілізації зростатимуть спочатку повільно, але з часом швидкість зростання збільшиться, зрештою вона сповільниться та зупиниться, адже закінчаться планети, яких можна досягти.

Учені вважають, що наша галактика нині перебуває на першому етапі заселення, коли поширення цивілізацій відбувається повільно. Найімовірніше, у Чумацькому Шляху існує лише кілька позаземних цивілізацій, які займаються заселенням космосу. Коли настане другий етап заселення внаслідок появи більшої кількості цивілізацій-мандрівників, то темпи заселення галактики зростуть. Тільки на цьому етапі люди зможуть зустрітися з інопланетянами, вважають учені.

Можна сказати, що відповіддю на парадокс Фермі є те, що розвинені позаземні цивілізації перебувають на ранній, повільній стадії свого зростання, і це не дає змоги їх виявити.