Невидима загроза в їжі: небезпечні бактерії все частіше заражають овочі та фрукти

яблука, капуста, помідори, їжа
Фото: DALL-E/Valentyn Surnin | Хоча більшість штамів кишкової палички нешкідливі, деякі з них можуть призвести до серйозних захворювань

У новому дослідженні вчені виявили відсоток зараження продуктів харчування, а також потенційні осередки поширення шкідливих організмів на нашу їжу.

Related video

У новому дослідженні вивчається, як деякі бактерії, що спричиняють харчові захворювання, можуть забруднювати готові до вживання овочі та фрукти. Починаючи з 1960-х років, споживання цих продуктів зростає, а разом із ним зростають і випадки захворювань, пов'язаних із вживанням їжі. Винуватцями цих захворювань є бактерії, віруси, грибки, паразити й мікотоксини, пише Medical News.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У дослідженні наголошується, що в період із 2004 по 2012 рік найчастішою причиною зараження фруктів і овочів у країнах ЄС і США був норовірус, не відставали від нього й бактеріальні патогени. Зокрема, з 2009 до 2015 року в одних лише США три види бактерій — лістерія моноцитогенез, кишкова паличка та сальмонела ентерика — були відповідальні за більшість важких випадків і летальних випадків, пов'язаних із захворюваннями харчового походження.

Згідно з отриманими даними, близько 1% продуктів готових до вживання в ЄС містять сальмонелу. Деякі свіжі продукти, включно з пророслими овочами та різними фруктами, найчастіше є носіями цієї бактерії. Хоча більшість штамів кишкової палички нешкідливі, деякі з них можуть призвести до серйозних захворювань. У період із 1998 по 2013 р. найчастішою причиною спалахів харчових інфекцій у США була кишкова паличка, що продукує токсин Шига. Лістерія, хоча й зустрічається рідше, призводить до найбільшої кількості смертей порівняно з двома іншими бактеріями.

Зараження сільськогосподарських культур може відбуватися на різних етапах виробництва та походити з ґрунту, екстремальних погодних явищ і води, що використовується для зрошення. Худоба й інші тварини також відіграють роль у поширенні цих патогенів. Процес післязбиральної обробки — це ще один момент, коли продукція може бути заражена за недотримання належної практики.

У дослідженні описується, як ці кишкові бактерії прикріплюються до рослин і виживають на них. Вони можуть прикріплятися до листя за допомогою таких структур як джгутики і формувати захисні спільноти, відомі як біоплівки, які можуть зберігатися протягом тривалого часу та протистояти методам очищення. Бактерії також можуть проникати в тканини рослин, що ускладнює їх видалення.

У відповідь на появу таких бактеріальних загарбників рослини активізують свою імунну систему, розпізнаючи присутність бактерій і намагаючись блокувати їхній вплив за допомогою різних захисних механізмів, зокрема й закриваючи стоматні пори. Однак деякі патогени еволюційно навчилися протистояти цим захисним механізмам рослин.

У міру зростання чисельності населення планети й поширення урбанізації на сільськогосподарські території зростає ризик зараження сільськогосподарських культур патогенами. Тому глибше розуміння того, як взаємодіють рослини та патогени, може призвести до розроблення ефективніших стратегій профілактики, що забезпечують безпеку постачання продовольства та сприяють зміцненню глобальної продовольчої безпеки.

Раніше Фокус писав про "м'ясоїдних" бактерій, які вбили вже трьох людей у США. Одна людина в штаті Нью-Йорк і двоє людей у штаті Коннектикут нещодавно померли від небезпечної бактеріальної інфекції.

Також Фокус писав про те, що в насадках для душу виявили небезпечні бактерії. Дослідники побоюються, що у воді й насадках для душу зберігається безліч бактерій, небезпечних для людей.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.