Таємницю монет раннього Середньовіччя розкрито: звідки Європа взяла величезну кількість срібла

Нове дослідження показало, що революційне впровадження срібних монет у Європі, яке почалося в середині VII століття, відбулося завдяки візантійським зливкам. Століття потому ці монети витіснило срібло з рудника у Франції Карла Великого, пише Phys.org.

За словами дослідників, нові дані можуть змінити наше розуміння економічного і політичного розвитку Європи.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

З 660 по 750 роки н.е. англосаксонська Англія пережила масштабне відродження торгівлі, що було пов'язано з різким сплеском використання срібних монет. Такий поворот дозволив зменшити залежність від золота. Під час цього сплеску на ринок потрапили близько 7 тис. срібних "пенні", для порівняння, приблизно стільки ж монет циркулювали за весь англосаксонський період, що залишився (V століття — 1066 р.).

Десятиліття вчені не могли зрозуміти, звідки взялася така кількість срібла для карбування монет. Група дослідників із Кембридзького, Оксфордського та Вільного університету Амстердама розв'язала цю загадку, проаналізувавши хімічний склад монет, які зберігалися в одному з музеїв Кембриджа.

"Раніше ми припускали, що це срібло було отримано з Мелле у Франції, або з невідомого рудника, або ж могло бути перетоплено з церковного срібла. Але ми не мали жодних доказів на користь тієї чи іншої теорії", — каже співавтор дослідження, професор історії раннього середньовіччя Англії в Кембридзькому університеті Рорі Нейсміт.

Команда вчених досліджувала монети, які карбувалися в Англії, Нідерландах, Бельгії та північній Франції.

Аналіз показав, що крім срібла в монетах містилося золото, вісмут та інші елементи, які привели дослідників до раніше невідомого походження срібла. Різні співвідношення ізотопів свинцю в срібних монетах дали додаткові підказки.

Так, у 29 монетах більш раннього періоду (660-750 рр. н.е.), які викарбували в Англії, Фризії та Франції, був знайдений дуже чіткий хімічний та ізотопний підпис. Він повністю відповідав сріблу III початку VII століть із Візантійської імперії у східній частині Середземномор'я.

Срібло було однорідним на всіх монетах і характеризувалося великим вмістом золота (0,6-2%). Такому складу не відповідало жодне відоме джерело руди. Не було і значущого збігу за складом з монетами пізнього Західного Риму або іншими срібними предметами. Монети не були перероблені з пізньоримського срібла.

"У нас є перше значне підтвердження, що візантійське срібло було домінуючим джерелом великого сплеску карбування і торгівлі в 7 столітті навколо Північного моря", — каже Нейсміт.

Також учені додають, що ці монети є однією з перших ознак відродження економіки Північної Європи після розпаду Римської імперії. Найімовірніше, візантійське срібло потрапило до Західної Європи за кілька десятиліть до того, як було перетоплене.

"Еліти з Англії та Франції майже напевно вже сиділи на цьому сріблі. Існують відомі приклади, як-от срібні чаші або багато прикрашені срібні предмети зі Стаффордширського скарбу", — наголошує дослідник.

Вчені припускають, що красиві та престижні предмети могли бути перетоплені, коли королю або лорду терміново знадобилося багато грошей. Така ситуація могла бути викликана великими соціальними змінами.

Нагадаємо, срібло розкриває розкішні смаки вікінгів і торговельні таланти стародавніх греків. Вікінги, яких традиційно зображують як примітивних бородатих воїнів, мали пристрасть до деяких дорогоцінних речей.