Величезна "тінь" із гігантським ротом блукає в океані, поглинаючи все на своєму шляху: про кого йдеться (відео)
Дослідники назвали мешканця сутінкової зони океану, що володіє гігантським ротом і здатний заковтувати цілком тварин, в рази більших за нього самого. Його довжина сягає близько одного метра, а темна шкіра робить майже невидимим у товщі води.
Про це пише Live Science.
Океан покриває понад 70% поверхні планети і є домівкою для найдивніших істот — більшість із них мешкають у найглибших точках океану, також відомих як зона хадал, або сутінкова зона.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Морська "тінь" із гігантським ротом
Одним із представників сутінкової зони є пелікановий вугор, що має гігантський рот. Вугри-пелікани дрейфують у найтемніших глибинах, звиваючи свій вузький, схожий на батіг хвіст, і довге, схоже на змію тіло. Важко уявити, що його витончене тіло здатне пожирати велику здобич, проте це так — вугри відкривають свої щелепи й проковтують здобич цілком.
Річ у тім, що представники цього виду мають еластичний мішок, розташований під нижньою частиною, який роздувається, коли паща широко розкривається: в результаті вугор заковтує все, що опиниться в зоні досяжності. Завдяки горлянці та шлунку, що розширюються, пелікан може захопити тварин, що перевершують його за розміром, ковтаючи здобич цілою, одночасно фільтруючи воду через зуби та зябра.
Відомо, що вугри-пелікани, також відомі як великороти, можуть досягати близько 1 мета завдовжки та мають чорну шкіру, що поглинає майже все доступне світло — це робить їх невидимими в і без того темних глибинах океану.
Найбільший рот в океані
За словами дослідників, довжина нижньої щелепи великорота становить приблизно чверть довжини всього його тіла. При цьому вугри-пелікани мають крихітні очі та дуже маленькі зуби. У них також відсутня луска і плавальний міхур, за допомогою яких риби регулюють свою плавучість. Грудні плавники вугрів також мініатюрні, причому настільки, що їх майже не видно.
Усі ці деталі роблять вугрів-пеліканів поганими плавцями й мисливцями, проте їхня роззявлена паща робить їх чудовими хижаками-опортуністами. Світловий орган, або фотофор, на кінчику хвоста вугра світиться рожевим або яскраво-червоним кольором у темній воді та, як вважають, діє як рибальська принада, залучаючи здобич близько до величезної пастки — рота вугра.
У 2023 році вчені досліджували води поблизу Коста-Рики за допомогою дистанційно керованого апарату, коли помітили вугра-пелікана, який нещодавно поїв. Коли морська тварина відпливала від камери, її живіт був помітно роздутим. Дослідники також зазначали, що форма живота натякала на те, що обідом вугра, ймовірно, став кальмар.
Вченим також відомо, що після досягнення статевої зрілості щелепи самців вугрів-пеліканів значно слабшають і вони втрачають зуби. Водночас у них збільшуються органи нюху — передбачається, що це допомагає тваринам у пошуках пари. Утім, учені визнають, як і з більшістю інших мешканців сутінкової зони океану, про звички та поведінку цього виду відомо надзвичайно мало.
Що таке сутінкова зона океану
Сутінкова зона океану, також відома як мезопелагічна зона, або зона хадал — ділянка океану, розташована на глибині від 200 до 1000 метрів. Ця область океану характеризується відсутністю сонячного світла, високим тиском і малим вмістом кисню.
І все ж деяка кількість світла в сутінковій зоні океану все ж таки присутня — воно створюється біолюмінесценцією організмів. Ця зона також багата життям: тут мешкають різні морські тварини, включно з рибами, медузами, кальмарами та іншими істотами.
Раніше Фокус писав про те, що вчені попереджають, що майбутнє Сутінкової зони океану висить на волосині.