Вам народжувати чи працювати? Україна готується ухвалити закони про протидію дискримінації

— Нам би на цю вакансію дівчину знайти.

— Чому не хлопчика?

— Там зарплата не дуже…

Цей короткий діалог дуже чітко відображає поширений у наших широтах підхід до визначення вартості найманої праці. Цікаво, що людину на не надто високооплачувану роботу підшукувала жінка, яка створила свій бізнес ще на початку нульових і заробляла більше за багатьох чоловіків у її галузі. Однак для неї було очевидним, що гендерна приналежність кандидатів на вакансію впливає на зарплатні очікування. Дівчина, швидше всього, задовольниться меншою сумою, хлопець буде хотіти більшого.

"Коли чоловіки і жінки, виконуючи одну і ту ж роботу для одного і того ж наймача, отримують відчутно різні суми, відбувається пряма дискримінація за статевою ознакою, в Україні це в принципі протизаконно та заборонено Трудовим кодексом, проте поширено по всій країні", — говорить нардеп Інна Совсун. Живильним середовищем для такої дискримінації служать сексистські стереотипи: уявлення про те, що цінність людини для суспільства, горизонти можливостей, якості характеру, набір задатків, талантів і життєвих завдань, а також здатність до логічного мислення залежать від статі.

Менш серйозне ставлення до скарг або зауважень буває, якщо вони виходять від жінки. Уявлення про те, що дівчата слабкіші в точних науках, за визначенням гірше розбираються в техніці, а деякі речі, цілком доступні для розуміння багатьох чоловіків, жінкам взагалі марно пояснювати — усе це сексизм. Схоже, українські законодавці вирішили з ним боротися. У Верховній Раді вже зареєстровано кілька законопроектів, розроблених з цією метою. По суті, є три взаємозамінних "пакети", по два документи в кожному. Один документ пропонує зміни в Закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", другий — у Кодекс про адміністративні правопорушення.

Вам народжувати чи робота?

Кожен з трьох пакетів передбачає адміністративну відповідальність за прояви сексизму навіть на рівні висловлювань, але в кожного "слабке місце" — опис механізму притягнення до відповідальності.

"Нещодавно співробітник СТО, куди звернулася моя подруга, сказав, що готовий пояснити її чоловікові, що не так з машиною, але з нею самою говорити сенсу немає, — розповідає Совсун. — Це типовий приклад прояву сексизму. Якби закон, що передбачає за це адміністративну відповідальність, був уже прийнятий, знайомій довелося б звернутися в поліцію, щоб людина понесла за це відповідальність. Але вона, швидше всього, не стала б цього робити. Визначити список проявів сексизму, які повинні підлягати покаранню, важко. Ще складніше дати кожному з них визначення досить чітке, щоб факт правопорушення безперечно б доводив це. Однак виконати цю роботу необхідно. Намагатися боротися відразу з усіма видами сексизму в рамках однієї законодавчої ініціативи неефективно".

Депутат навела кілька прикладів дискримінаційних дій, уже заборонених законодавством, які фактично залишаються нормою, тому що незрозуміло, як їх припиняти на практиці. Одного разу її знайома проходила співбесіду в медустанові, що мала вакансію. Потенційного роботодавця цікавило, чи планує вона в найближчому майбутньому народжувати дітей. Це, до речі, одне з найпоширеніших упереджень проти найму на роботу жінок віком від 23 до 40 років. Ніби за замовчуванням передбачається, що така жінка або скоро піде в декрет, або зараз обтяжена турботою про маленьку дитину.

"Важливо розуміти, що саме це питання, що звучить на співбесіді, — уже порушення чинного законодавства, — каже Інна Совсун. — У пошуках важелів впливу на ситуацію я звернулася до Міністерства охорони здоровʼя. Міністерство охорони здоровʼя має бути в курсі того, що відбувається, і добре б спустити всім медустановам України інструкцію для кадровиків про те, що не потрібно розпитувати жінок-претенденток про їхнє особисте життя". Між іншим, про це прямо сказано в Конституції: згідно зі статтею 32, "ніхто не може зазнавати втручання в особисте або сімейне життя".

Як визначити вороже середовище

Основою для всіх зареєстрованих у нас законопроектів про сексизм послужили рекомендації Комітету міністрів Ради Європи про протидію сексизму (CM/Rec (2019) 1), опубліковані в березні 2019 року. Автори цього документа визначають сексизм як будь-яку дію, жест, візуальний прояв, сказані або написані слова, практику або поведінку, в основі яких лежить ідея про те, що людина поступається іншим через свою стать. Відповідно до визначення, ці явища повинні бути спрямовані на порушення власної гідності або прав людини, завдавати фізичних, сексуальних, психологічних або соціально-економічних збитків або страждання, створювати загрозливе, вороже, принизливе або образливе середовище, а також підтримувати гендерні стереотипи.

"Це дуже широке визначення, яке може бути корисне для загального розуміння, але точно не підходить для закону, тому погано, що перший пакет законопроектів, внесених нардепом Олександром Качуром, його фактично повторює, — каже Олександра Голуб, керівник Ліги захисту прав жінок "Гармонія рівних". — Швидше всього, ні поліція, ні омбудсмен не зможуть ефективно застосовувати подібну норму на практиці".

Катерина Шуневич, керівник аналітичного центру "ЮрФем", звертає увагу на те, що наведене в законопроектах визначення сексизму містить оцінювальні поняття без пояснень. Наприклад, у проектах №4598 і №4599 йдеться про створення "ворожого, принизливого й образливого" середовища, але незрозуміло, яке саме середовище варто вважати таким. Також не зовсім зрозуміло, що мається на увазі під "сексуальною і психологічною шкодою". Туманність визначень, на жаль, означає, що норма може стати або зовсім не робочою, або, навпаки, її почнуть застосовувати до всього і зовсім не в тих випадках, заради яких складали.

Альтернативні пакети законопроектів про сексизм внесли депутати Неллі Яковлєва, Марія Бардіна та Олена Кондратюк. Там поняття "сексизм" сформульоване менш розмито, однак теж потребує доопрацювання. На думку Олександри Голуб, додатковий плюс альтернативних документів — те, що їхні автори пропонують розширити повноваження омбудсмена з розгляду скарг на сексизм і зобовʼязати держави моніторити прояви сексизму в публічній сфері.

"Кондратюк у своєму проекті формулює новий склад правопорушення: "публічний прояв сексизму", — підкреслює Голуб. — У Яковлєвої та Бардіної є хороша пропозиція в частині внесення змін до КУпАП — розшифрувати і винести як окремий склад правопорушення "насильство за ознакою статі" в рамках статті №173-2. Цю позицію підтримує і Нацполіція".

Те, що українські законодавці взялися за усунення дискримінації за статевим принципом, саме по собі вселяє оптимізм. Шкода тільки, що їхні ініціативи поки схожі на спроби осягнути неосяжне. Практика багатьох західних країн, які демонструють наразі цілком переконливі приклади гендерної рівності, показує, що слона можна їсти шматочками. Позбувшись від проявів сексизму в якійсь одній сфері, наприклад, при прийомі на роботу і визначенні цінності людського ресурсу в компаніях, простіше викорінювати його в інших площинах життя.