Іван Ніякий: Я бачу себе представником професійної спільноти морської галузі, і всі мої пропозиції виходять із захисту інтересів нашої індустрії

У понеділок віцепрезидент Морської Палати України Іван Ніякий оголосив про висунення своєї кандидатури на посаду першого заступника голови Морської Адміністрації. В інтерв'ю Фокусу він розповів про перспективи і слабкі точки галузі, бажання вивести морську індустрію на новий рівень і про майбутні обшуки СБУ у співробітників своєї компанії "Краншип".

1. В понеділок ви оголосили про те, що вирішили брати участь в конкурсі на заміщення посади першого заступника голови Морської адміністрації України. Чим мотивоване Ваше рішення?

Я більше не можу дивитися на те, що відбувається зі сторони. Боротьба з корупцією в нашій країні давно перетворилася на боротьбу з вітряними млинами. І те, що сьогодні відбувається в морській галузі, найнаочніший цьому приклад. Бачу, що команда нового міністра інфраструктури почала повномасштабний наступ на усі корупційні схеми і зіткнулася із запеклим опором з боку бандитів. Я вірю в щирі наміри Кубракова покінчити з цим раз і назавжди, бачу серйозні зрушення, і хочу допомогти. Кадрові рішення в морській сфері теж вселяють оптимізм. Це і профільний заступник з морських питань (Юрій Васьков), і повноцінний керівник Морської адміністрації (Віталій Кіндратів), і начальники портів і підвідомчих підприємств. Загалом, те, що відбувається вселяє обережний оптимізм.

2. Ви людина з бізнесу, яка сьогодні є Віцепрезидентом Морської палати України. Чому Ви вирішили перейти на державну службу саме зараз?

Морська палата була створена в 2018 році провідними морськими компаніями України, яким набридло самостійно боротися з державним свавіллям. Мені випала честь отримати позицію віцепрезидента по морському праву, тому що до того моменту я вже багато років працював з морськими адміністраціями різних країн (Україна, Грузія, Мальта, Панама, Ліберія і ін.). Крім того, я керував експлуатацією флоту (більше 40 суден) і був добре знайомий з проблематикою морського судноплавства. Це робота з міжнародними конвенціями, взаємодія з класифікаційними суспільствами, постійне спілкування з портовою владою, агентами, експедиторами, стивідорами. Ситуація в Україні дуже нагадує стан справ в африканських країнах. Нашу галузь грабують і знищують роками. Але сьогодні з'явилася надія і можливість кардинально змінити вектор розвитку в правильному напрямі. Колеги з МПУ підтримали моє прагнення і пообіцяли усіляку підтримку. Упевнений, у професійного співтовариства морської галузі немає сумнівів в тому, що Україна має усі підстави бути провідною морською державою. Але, щоб нею стати, необхідно створити взаєморозуміння між бізнесом і владою

Я чудово розумію, що державна служба живе зовсім іншими правилами ніж бізнес. І буде дуже непросто переналаштуватися. Але я хочу допомогти нашій галузі і країні, тому готовий до будь-яких випробувань.

3. Чого Ви плануєте добитися в Морській адміністрації?

Розпочнемо з того, що я йду на позицію першого заступника голови. Тому в першу чергу необхідно чітко розподілити зони відповідальності і налагодити продуктивну командну роботу. Якщо коротко, то необхідно зробити дві очевидні і украй непрості речі: побороти корупцію і наповнити орган профільними фахівцями. Вважаю, що це саме ті 20% проблем, які дають 80% хаосу. І так, хотілося б, щоб через рік цей орган перестали ганебно називати МорАд.

4. Раніше Ви швидше скептично відгукувалися про діяльність Морської адміністрації, були досить критичні щодо керівництва. Що змінилося і чи змінилося взагалі?

Потенціал морської галузі в нашій країні був суттєво пригнічений діями недобросовісних осіб при владі, зацікавлених виключно в отриманні особистої вигоди. Держава втратила довіру як на міжнародному рівні, так і з боку працівників галузі.

Я дуже не люблю переходити на особистості. Але досить сказати, що за попереднього Міністра інфраструктури було 4 або 5 виконуючих обов'язки голови МорАду. Заступників навіть не рахуватимемо. Але найголовніше – це показники роботи. Наприклад, на початку каденції Криклія оновлення пакета документів моряку коштувало 5 000 доларів, а коли він з ганьбою йшов – досягала 12 000 доларів! І 80% цих грошей – це хабарі. Стало неможливим самостійно та без хабарів скласти іспити. Ці схеми були побудовані ще першим головою МорАда, але саме за Криклія вони досягли настільки сумних масштабів.

Ситуація в дипломуванні все ще залишається напруженою, тому що бенефіціари схем щосили опираються. Але впевнений, що все вирішиться найближчим часом.

Капітани портів, які призначаються Міністром інфраструктури (ст. 77 КТМ), було звільнено у 2019 році, а замість них із грубим порушенням законодавства було призначено людей Петренка, його ж наказом!

Для мене ключовим показником діяльності МІУ є капітани портів, бо це критично важливі посадові особи, які здійснюють нагляд за безпекою мореплавання. За Криклія і Петренка їх перетворили просто на інструмент зі збору грошей з моряків і суден. Тому призначення Кубраковим повноцінних капітанів портів у грудні 2021 року розвіяло всі сумніви, і я вирішив йти до його команди.

5. Тобто покращення таки є? Але ж і проблем, напевно, все ще чимало. Які, на Вашу думку, головні проблеми морської галузі України сьогодні?

Як я вже зазначив, дії нового керівництва Міністерства додають оптимізму, оскільки раніше було запущено справді чимало позитивних процесів щодо реформування індустрії. Але проблем, звісно, ​​ще багато, як у Морській адміністрації, так і в галузі загалом. Проблема моряків, як і раніше, є головною. Для мене ця тема – пріоритет. Щодо нагляду за безпекою мореплавання, то тепер він у надійних руках.

При цьому одна з ключових проблем – це діяльність АМПУ. Державне підприємство, створене для ефективного управління портовою інфраструктурою, перетворилося на фіскальний орган, який збирає портові збори та спрямовує їх до державного бюджету, що призводить до їх нецільового використання та грубого порушення законодавства. А саме утримання АМПУ коштує 1 млрд грн на рік!

Але є надія на покращення у цьому питанні. Наскільки мені відомо, найближчим часом завершиться формування наглядової ради та буде оголошено конкурс з відбору голови – там теж багато років керують вічні в.о. Після чого заплановано процедуру перетворення державного підприємства на акціонерне товариство та передачу до статутного фонду об'єктів портової інфраструктури. Це дозволить АМПУ більш оперативно та ефективно ними керувати та розпоряджатися.

6. Які рішення Ви пропонуєте та як досягти бажаного?

Я бачу себе представником професійної спільноти морської галузі, і всі мої пропозиції виходять із захисту інтересів нашої індустрії. Насамперед ці рішення я запропоную голові Морської адміністрації, а потім виноситиму на широке обговорення. Не забуватимемо про ієрархію.

7. Як має виглядати галузь через 5-10-15 років?

Моє особисте бачення багато в чому співпадає з двома вже затвердженими стратегічними документами галузі, а саме Морською доктриною до 2035 року та Стратегією розвитку морських портів до 2038 року. Однак, я хотів би звернути увагу на 5 пріоритетних напрямків, які вважаю найбільш важливими для реалізації у найближчі 10 років.

1. Вільний ринок. Держава повністю виходить із стивідорної діяльності. Державні термінали передаються в концесію або йдуть на приватизацію.

2. Ефективне керування. В АМПУ зосереджено всі державні об'єкти портової інфраструктури, земельні ділянки під ними. АМПУ функціонує за моделлю "порт-лендлорд". Портові збори використовуються виключно за цільовим призначенням, заборонено їх спрямовувати до держбюджету, а отже, і ставки їх значно знижені. Морська адміністрація утримується за рахунок адміністративного збору.

3. Міжнародне морське право. Міжнародні конвенції в галузі мореплавання належним чином імплементовані та дотримуються. Україна – активний учасник Міжнародної морської організації та Міжнародної організації праці. Реєстрація суден під прапором України займає 3 дні та коштує як у Грузії. Кількість українських суден збільшилася вдвічі.

4. Державна підтримка суднобудування. Суднобудування активно розвивається завдяки ухваленій програмі державної підтримки.

5. Моряки – гордість нації. Українські моряки входять до топ-5 світового ринку праці. Дипломування здійснюється у суворій відповідності до ПДНВ та у кращих традиціях світових морських лідерів. Українські моряки не піддаються дискримінації у себе вдома – вирішено питання сертифікації, оподаткування, виборів та ін.

8. Через два дні після оголошення про участь у конкурсі Ви на своїй сторінці у Facebook написали про те, що до працівників компанії "Краншип", якою Ви керуєте, повинні прийти з обшуками співробітники СБУ. Чи можете пояснити причини такого інтересу зі сторони служби безпеки до Вашої компанії?

На жаль, СБУ виявляє нездоровий інтерес до морської справи. Ще за радянських часів кегебешники були на кожному судні та в кожному кабінеті. Тоді це можна було пояснити тим, що плавсклад і берегові співробітники постійно контактували з "ворожими буржуями" і потрібен був постійний контроль, щоб вони нічого не продали за кордон, а ще важливіше – щоб не ввезли нічого забороненого. Сьогодні ж співробітники СБУ впроваджені практично у всі державні органи та підприємства. Мета у багатьох із них проста – курувати корупційні схеми та потоки. А якщо трапляється непокірний і надто чесний – до нього приходять з обшуками, арештами тощо. Саме з цим ми і зіткнулися у 2014 році і нещодавно у 2020. Під абсолютно надуманими приводами відкриваються кримінальні провадження та починається пресування. Коли люди розуміють, що зачепитися нема за що – починаються чорні піар-кампанії про роботу в Криму та зв'язки з Росією. Наш єдиний "зв'язок" із Росією – це знаходження у реєстрі компаній під санкціями. При цьому СБУ намагалися використати різні несумлінні методи тиску на нас. Зокрема, за допомогою псевдопатріотичної організації з дуже сумнівною репутацією. Так і зараз. Бенефіціари схем розуміють, що я зовсім не той, хто їм потрібний у Морській адміністрації. І включають звичні дешеві методи. Так було раніше, так буде й цього разу.

9. Ваші подальші дії?

Накразі я зосереджений на конкурсі та на майбутньому морської галузі в нашій країні. Я зустрічатимуся з колегами та однодумцями, щоб продовжувати бути в курсі для розуміння головних проблем та пошуку можливих рішень. Як до конкурсу, так і після я говорив і говоритиму, що поки ми не переможемо цю корупційну гідру, жодного розвитку не буде. Дуже сподіваюся, що найближчим часом зможу не лише говорити, а й очищати цю систему зсередини.

Довідка. Іван Ніякий – віцепрезидент з морського права громадської організації Асоціація "Морська палата України". У галузі з 2010 року. Почав кар'єру в галузі, будучи морським агентом і пройшов шлях до директора компанії "Краншип", підрозділу однієї з найбільших транспортних компаній країни.