"Урядовий квартал" і багатоповерхівки: для чого РФ будує нове місто на Херсонщині (ексклюзив)
Окупаційна влада регіону запевняє, що побудувала на Арабатській Стрілці приміщення для "органів управління". Але сюжети росіяни знімають на українському довгобуді — клініці професора Козявкіна, її почали будувати ще 2005 року. Навіщо росіянами такий проєкт, і чи є реальні передумови для нового міста біля Криму, зʼясовував Фокус.
На початку грудня 2022 року так званий "губернатор" Херсонської області Володимир Сальдо анонсував будівельні роботи на Арабатській Стрілці — піщаній косі, що з'єднує Крим з Херсонщиною. Окупанти вирішили будувати на узбережжі Азовського моря нове місто — з багатоповерховими житловими будинками та всією необхідною інфраструктурою. Квартири пообіцяли давати мешканцям регіону, хто виїхав зі звільнених Україною територій чи з селищ, що знаходяться під обстрілами. При цьому Сальдо запевнив, що росіяни почали розробляти проєктно-кошторисну документацію.
Напередодні нового року загарбники уточнили свої плани стосовно нового поселення. Сальдо, який став рупором росіян на цій території, запевнив, що до нового міста перенесуть "урядові органи", а також створять лікарні, дитячі садочки, школи й парки. Населений пункт, за словами ставленика окупантів, буде розрахований на 30 тисяч мешканців.
Від своїх планів окупанти не відступаються: вже в лютому пропагандистське видання "РИА Новости Крым" (регіональна філія російської інформаційної агенції "РИА Новости") оприлюднила відеосюжет, в якому Сальдо показує вже розпочате будівництво. Колаборант підкреслює, що нове місто не буде "виключне курортним", наразі основні роботи ведуться на "об'єктах урядового кварталу" — тут росіяни планують розмістити свої "органи управління".
24 березня ставленик загарбників повідомив, що планування нового міста завершено. Наступним етапом він назвав створення відповідної інфраструктури, потім окупанти планують будувати житлові будинки.
"Це буде справжня перлина Приазовʼя", – додав Сальдо.
Нове місто біля Криму: фантазійний проєкт росіян
Завідувач лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон вважає, що серйозно коментувати проєкт РФ щодо будівництва нового міста на Арабатській Стрілці неможливо.
"Всі ці проєкти, які росіяни будуть пропонувати та вже пропонують, на сто відсотків є фантастичними. Навіть на якусь долю там нічого реалістичного немає і бути не може", — підкреслює експерт в коментарі Фокусу.
І справа не в тому, що окупанти насправді нічого будувати не збираються і просто створюють картинку. Навпаки — зігнати техніку на піщану косу та розпочати масштабні роботи вони цілком здатні, впевнений Гапон. Але в росіян немає цілі побудувати реальне місто, яке зможе функціонувати в майбутньому та наповнюватись людьми.
"Це все робиться для того, щоб просто розділити, розпилити гроші на будівництві, які в останній момент ще можна отримати від російського бюджету", — впевнений експерт.
До речі, сам Сальдо в будь-якому своєму виступі щодо нового міста говорить про "інвесторів", які начебто готові передавати кошти на створення житла на косі. При цьому назви компаній не озвучуються, власне, як і конкретні цифри інвестицій.
Клініка-довгобуд у ролі "урядового кварталу"
Голова пресофісу Херсонської обласної воєнної адміністрації Олександр Толоконніков в коментарі Фокусу підтверджує, що проєкт нового міста на межі з Кримом більше схожий на "потьомкінські села", ніж на реальне будівництво. Він впевнений, що окупаційна влада на місцевості лише створює вигляд розпочатих робіт.
"За повідомленнями людей, які залишаються в Генічеському районі, це все картинка на камеру і не більше", — пояснює представник ХОДА.
За словами Толоконнікова, свої відеосюжети російські пропагандисти знімають на місцевому довгобуді. Вочевидь, мова йде про бальнеологічну клініку професора Козявкіна, яку почали будувати біля селища Щасливцеве ще 2005 року. В різні роки закинуту будівлю роздивлялись під різні проєкти, але до пуття її так і не довели. Судячи з опублікованих в мережі кадрів, росіяни саме клініку називають своїм "урядовим кварталом" і показують її як власне будівництво.
Толоконніков впевнений, що таким чином окупаційна влада хоче довести Кремлю, що не сидить без діла і засвоює загарбану територію. Москві ж треба створити ілюзію будівництва, що буде слугувати символом їхньої влади, а також показати росіянам і, власне, українцям, що РФ тут начебто надовго. Але після звільнення території всі побачать, що на Стрілці побудували "картонні будиночки", які навіть з натяжкою не вийде назвати не те, що новим містом, а навіть селищем, говорить речник ХОДА.
Арабатська Стрілка: відсутність питної води та близькість війни
Якщо припустити, що проєкт росіян реальний і вони дійсно хочуть побудувати нове місто, то ця ідея все одно приречена на провал. І головна причина цього – відсутність питної води на косі.
"Будь-який населений пункт, що його розмістять на Арабатській Стрілці, буде ізольованим від "великого світу". Він відразу стикнеться з проблемою прісної води, яку немає звідки взяти", — пояснює експерт.
В Криму аналогічну проблему ще можна було частково вирішити через свердловини, які у великій кількості бурили на півострові. Але на косі між Кримом і Херсонщиною такий варіант реалізувати не вдасться, стверджує Гапон.
По суті, Стрілка з обох боків оточена солоною водою: з одного боку це Азовське море, з іншого — Сиваш.
"Навіть, якщо на косі можна знайти якийсь великий прісний горизонт, що в принципі є малореалістичним, то ця вода відразу перетворюватиметься на солону", — додає він.
Втім, справа тут не тільки у відсутністі питної води, ситуація в Херсонській області загалом не сприяє будівництву нового міста. Росіяни більше опікуються тим, як їм взагалі зберегти території, що вони встигли загарбати, включно з Генічеським районом і Арабатською Стрілкою. Не дарма ж так званий "голова Криму" Сергій Аксьонов розказує про створення оборонної лінії. В таких умовах вести справжнє будівництво вкрай важко.
Нагадаємо, 2018 року Фокус зробив великий репортаж про те, як живе місто Генічеськ на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, і що змінилось для мешканців після 2014 року.