Цой у Львові: яка саме російська музика заборонена в Україні — розбираємося

У п'ятницю, 2 червня, у Львові спалахнув черговий мовний скандал. Народна депутатка від "Голосу" Наталія Піпа зробила зауваження юнакові, який виконував пісні Віктора Цоя на вулиці. У відповідь хлопець перейшов на нецензурну лексику. Він сказав, що приїхав з Одеси, яку ЗС РФ нібито обстрілюють сильніше за Львів. Пізніше в інтернеті з'явилося відео, на якому підліток попросив вибачення у Піпи та мешканців Львова. При цьому він звернувся до аудиторії вже українською мовою. Вибачення хлопець приніс безпосередньо за ненормативну лексику на адресу Піпи, але не пісні Цоя.

Фокус запитав у Наталії Піпи, що ж змусило її піти на конфлікт із підлітком, а також поговорив з адвокаткою Аллою Бронішевською про те, як має працювати закон про заборону російської музики в Україні.

Наталія Піпа: "Я не знала, що це Цой"

"Я почула російську музику, тому підійшла зробити зауваження. Я не знала, що це музика Цоя. До того ж я його ім'я вперше почула у п'ятницю ввечері [2 червня], тоді ж дізналася, що це рок-музикант. Я виросла на піснях Володимира Івасюка, гурту "Плач Єремії" та "Океану Ельзи" і поняття не мала, хто цей музикант, чию пісню виконував юнак", — розповідає Фокусу Наталія Піпа.

Депутатка уточнила, що їй довелося викликати поліцію, адже молодик поводився по-хамськи й продовжував сперечатися про своє право виконувати російські пісні.

"На цей час хлопець знаходиться в притулку для неповнолітніх. Ми зараз спілкуємося з його мамою і розвʼязуємо питання, як йому допомогти, тому що в сім'ї ситуація не дуже хороша. Мені по-людськи його шкода, але я не завдала хлопцю жодної шкоди, а може навіть уберегла того дня від лиха – хто знає, чим усе це могло закінчитися на вулиці", — каже Піпа.

За словами депутатки, вуличного музиканта мають намір притягнути за статтею "дрібне хуліганство", адже закон про заборону російської музики не має чітко прописаної відповідальності за порушення.

Не заборонено — значить дозволено

З жовтня минулого року набув чинності закон, який забороняє використання російської музики в українських медіа та громадських місцях. Під заборону потрапили всі виконавці, які були громадянами країни-агресора з 1991 року. Радянський рок-музикант Віктор Цой помер у 1990 році, а значить не підпадає під чинну заборону. Це означає, що юнак у Львові фактично не порушив закону, виконавши його пісні.

"З точки зору закону про заборону російської музики, порушення не було: Віктор Цой не був громадянином країни-агресора. Хочу також зауважити, що думка про те, що відповідальності за порушення цієї заборони немає, не зовсім вірна. Закон передбачає адміністративну відповідальність за хуліганство, при цьому можна відкрити навіть кримінальне провадження, якщо правопорушення спричинило загрозу національній безпеці", — каже Фокусу адвокатка Алла Бронішевська, членкиня Національної асоціації адвокатів України.

На думку експертки, у законі є проблемніший момент, який все ще не врегульований.

"Закон чітко забороняє музикантів, які були чи є громадянами країни-агресора, але людина може співати російською мовою та не бути громадянином Росії. Ці питання вимагають уточнення безпосередньо від СБУ, яка видає дозвіл російським артистам на творчість на території України", — каже Бронішевська.

У законі про підтримку національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора сказано, що в Україні має бути "білий список" артистів, які засуджують агресію Росії. Їхні пісні можна буде включати на радіо та в публічному просторі.

"Щоб потрапити до такого списку, виконавці або їхні представники мають подати заяву до СБУ. У ньому вони мають зазначити, що підтримують суверенітет і цілісність України, закликати Росію негайно припинити агресію проти України, а також зобов'язатися утримуватися від будь-яких кроків, які суперечать цим письмовим заявам", — йдеться у законі.

Але, за словами Наталії Піпи, цього "білого списку" досі немає, хоча його створення Міністерство культури анонсувало ще рік тому.

Арестович за Цоя

Колишній позаштатний радник Офісу президента Олексій Арестович також відреагував на мовний скандал щодо пісень Цоя. Він вважає, що право співати, читати й слухати тією мовою, якою людині зручно, — цілком законно та охороняється Конституцією України.

"Ти не повинен був перепрошувати за те, що співав пісню Цоя. Тому що це твоя особистість, твоя самоідентифікація, твоє право, захищене Конституцією", — сказав Арестович у своєму Telegram-каналі.

Також він вважає, що більшість ухвалених в Україні "мовних" законів нібито порушують Конституцію України.

Але адвокатка Алла Бронішевська пояснює, що у законі про музику жодного слова не сказано саме про російську мову.

"Там йдеться про виконавців та про пісні, які виконувались людьми, які є громадянами країни-агресора. Заборони російської мови в цій нормі немає, а отже Конституцію закон точно не порушує ", — наголошує адвокатка.

На її думку, цей закон є дуже правильним і потрібним, адже він допоміг "розкрити українську музику та продемонструвати багатий український талант", який довгий час перебував у тіні російського шоубізнесу.

Нагадаємо, нардеп від "Слуги народу" Максим Бужанський нещодавно потрапив у мовний скандал. Він не хотів розмовляти українською мовою у прямому ефірі.

А у квітні цього року стався мовний конфлікт із військовим ЗСУ у Буковелі. Відпочивальник у халаті обізвав військового і порадив йому їхати до Бахмута.