Прав, Нігеріє, морями. Як турки будують флот африканським країнам

Не лише турецькі безпілотники мають успіх на міжнародному ринку. Інші сегменти турецької збройової промисловості також одержують визнання на світовій арені. Іноді ці системи, що відіграють менш яскраві (але дуже важливі) ролі, не отримують належної уваги міжнародних аналітиків, як у випадку з нещодавньою покупкою Буркіна-Фасо та Того турецьких машин розмінування MEMATT. Інші угоди набувають великого розголосу, як у випадку з нещодавнім придбанням Нігерією двох морських патрульних суден (OPV) у турецької верфі Dearsan.

Продаж двох OPV є неабияким успіхом для верфі Dearsan, враховуючи жорстку конкуренцію на сучасному міжнародному ринку. ВМС Нігерії вже має великий флот OPV, придбаних у таких країн, як Китай, США, Ізраїль і Сінгапур. Повідомляється, що для своєї останньої закупівлі OPV Нігерія розглядала проєкти з верфей Китаю, Нідерландів та Ізраїлю, але зрештою зупинилася на проєкті OPV 76, розробленому верф'ю Dearsan Shipyard у межах плану оновлення флоту на 2021-2030 роки.

Фокус переклав текст аналітиків Стейна Мітцера та Йоста Оліманса, авторів військового блогу Oryx, присвяченого новим судам ВМФ Нігерії.

Нігерія замовляє турецькі OPV 76

Обидва кораблі будуть побудовані на верфі Dearsan Shipyard (спільне підприємство з Gülhan Shipyard) у Стамбулі та мають бути поставлені ВМС Нігерії протягом 37 місяців. Здебільшого кораблі будуть оснащені датчиками та системами озброєння турецької розробки та виробництва. Генеральний директор Dearsan повідомив, що угода також враховує передавання Нігерії технологій і досвіду. ВМС Нігерії вже мають досвід проєктування і будівництва невеликих патрульних кораблів, а передавання технологій від Dearsan дозволить їм у майбутньому реалізувати більші проєкти з будівництва військово-морських суден.

Верф Dearsan уже стала основним постачальником ВМС і Державної прикордонної служби Туркменістану. На сьогоднішній день завод Dearsan поставив у Туркменістан один корвет Deniz Han, десять патрульних катерів NTPB, шість FAC 33, десять швидкохідних катерів FIB 15, 27-метровий десантний корабель, одне судно гідрографічної розвідки HSV 41, катамаран для перевезення особового складу та два буксири. Таке нарощування військово-морського флоту країни перетворило Туркменістан на сильну військово-морську державу на Каспійському морі, не в останню чергу завдяки зусиллям суднобудівного заводу Dearsan.

Турецькі бойові кораблі для Нігерії: сучасні, багатофункціональні та з вертольотом на борту

Патрульний корабель OPV 76 був спроєктований для виконання різних місій, де рівень загроз відносно низький. Довжина корабля становить 78,6 метрів, оснащений чотирма дизельними двигунами MAN 18VP185, що дозволяє йому розвивати швидкість до 28 вузлів. За дещо меншої швидкості дальність ходу OPV 76 становить 3 000 морських миль (понад 5 500 кілометрів). Кораблем керує екіпаж чисельністю майже сорок осіб залежно від комплексу озброєння, обраного замовником. У конструкції відсутній ангар — незважаючи на наявність польотної палуби, здатної розмістити вертоліт NHIndustries NH90.

Оригінальний проєкт, представлений компанією Dearsan, враховує 76-мм гармату Leonardo Super Rapid Gun на носі, 40-мм OTO Marlin 40 на кормовій надбудові, дві 12,7-мм дистанційні гарматні станції (RWS), дві керовані 12,7-мм гармати HMG та 2x2 установки ПЗРК, а також необхідні радари та датчики. Проте для двох кораблів Нігерія обрала інший комплекс озброєння. Оскільки Туреччина продовжує забезпечувати власні оборонні потреби і незабаром почне виробляти вітчизняну копію італійської 76-мм гармати, турецьким верфям більше не доведеться покладатися на іноземне озброєння в експортних кораблях.

Єдина система озброєння на нігерійських кораблях OPV 76, що не постачається з Туреччини, — це гармата 40-мм OTO Marlin 40, яка замінює 76-мм гармату, встановлену на носі. Позиція Marlin 40 на кормовій надбудові замінена 25-мм гарматою Aselsan STOP RWS, а установки ПЗРК — трьома 12,7-мм кулеметами Aselsan STAMP RWS. Декілька станкових кулеметів завершують комплекс озброєння. Серед інших виробів компанії Aselsan, встановлених на кораблі, є пошуковий радар MAR-D 3D, навігаційний радар Alper LPI та система електрооптичних / інфрачервоних датчиків DenizGözü-AHTAPOT (Sea Eye-Octopus).

Після вступу в дію два OPV 76 приєднаються до двох патрульних суден P18N, двох OPV класу Hamilton і низки невеликих швидкохідних ударних кораблів, які наразі перепрофільовані на OPV. На відміну від OPV 76, P18N і катер класу Hamilton мають вертолітні ангари, хоча ВМС Нігерії рідко залучають гелікоптери під час оперативного розгортання кораблів. Для операцій у територіальних водах ВМС Нігерії використовують кілька швидкохідних патрульних кораблів Shaldag Mk2 та Sea Eagle.

Через незначність морських загроз Нігерія зняла протикорабельні ракети (ПРК), що залишилися, з усіх кораблів.

Пропорційно до турецької присутності в Африці зростає кількість угод із продажу зброї. Унікальні можливості Туреччини дозволяють їй пропонувати широкий спектр сучасної та надійної зброї за доступними цінами, а Нігерія активно користується цим. Нігерія вже стала найбільшим торговим партнером Туреччини в Африці на південь від Сахари, і Туреччина прагне подальшого розвитку торгівлі та співробітництва в оборонній промисловості. Під час візиту президента Ердогана до Нігерії у жовтні 2021 року було підписано кілька угод у галузі енергетики, гірничодобувної промисловості й оборони. Угоди могли передбачати продаж безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2, до яких Нігерія раніше проявляла значний інтерес.

Угода з продажу Нігерії кораблів OPV 76 доводить, що турецьким верфям більше не потрібне іноземне озброєння, щоб експортувати свої кораблі. Мине зовсім небагато часу, перш ніж турецька оборонна промисловість зможе виробляти всі види відповідного озброєння, враховуючи гармати, протикорабельні ракети, ракети ППО й обладнання на кшталт радарів і систем вертикального пуску (VLS). Такими темпами Туреччина зможе самостійно забезпечувати майже всі потреби свого оборонного сектору за десять-п'ятнадцять років. Її шлях до самодостатності, можливо, найшвидший у світі, перевершуючи навіть шлях Південної Кореї. Країни, які зараз поставляють зброю у Туреччину, через десять років почнуть купувати її в Туреччини, пожинаючи плоди багатьох десятиліть інвестицій у її оборонну промисловість.