Прокляте питання. Чому Україна не просить списати борги

Нещодавно питання списання боргів порушило польське видання Forsal.pl. Журналісти розмірковують: "Україна отримує гуманітарну, фінансову та військову допомогу від Заходу. Конгрес США підписав Акт про ленд-ліз, згідно з яким на підтримку України буде виділено приблизно 22 млрд доларів (майже вчетверо більше, ніж військовий бюджет України). Проте можна зробити більше — однією з економічних проблем України є висока вартість державного боргу. Тільки у 2022 році вартість обслуговування держборгу України складе 14 млрд доларів. Ця сума становить понад половину суми допомоги, отриманої від Сполучених Штатів відповідно до Закону про ленд-ліз".

І ще трохи про Яресько, яка намагається повернутися до керма: "Щоправда, після анексії Криму в 2014 році Україна пройшла реструктуризацію боргу перед МВФ, але на вкрай невигідних умовах. Зараз мільярди доларів йдуть у кишені західних інвесторів, а потім повертаються в Україну з бюджетів західних країн".

Чому Україна не списує борги? Причини не називаються, але ми можемо увімкнути логіку. Розглянемо дві версії, які не передбачають відкати міністрові фінансів (це третя).

Версія перша

Такою є позиція США та інших донорів. Вона полягає в тому, що Україні допомагають, але більшу частину допомоги Україна отримує в борг. Купівля зброї (та сама "допомога") — теж у борг. А потім Україна має ці борги сплатити. Логіка ленд-лізу 1940-х була саме такою.

Хочу процитувати нещодавнє інтерв'ю міністра фінансів Сергія Марченка:

"Якщо говорити про отримані кошти, то з початку війни в Україну надійшло понад $6 млрд зовнішньої допомоги у вигляді грантів і кредитів. Гранти надає США, ми вже отримали $1 млрд із них. Також як грантову допомогу отримано 110 млн євро від уряду Італії та понад 120 млн євро від Європейського Союзу. Кошти, які не є грантовими, надаються переважно під 1% річних і термінами від 10 до 30 років".

Версія друга

Є шалений спротив із боку українських банків, які останніми роками вкладалися в ОВДП, а також НБУ. Станом на 6 червня банки тримають ОВДП на 542,4 млрд грн, НБУ — на 428,6 млрд грн. Тепер уявіть: якщо почати розмову про списання зовнішніх боргів, потрібно одночасно вирішувати за внутрішнім (це не обов'язково, але ймовірно). Якщо зменшити платежі Мінфіну з ОВДП, посипляться баланси банків і самого НБУ, буде купа проблем. Нагадаю, за довоєнним розкладом у 2022 році (таблиця внизу) Мінфін має заплатити за внутрішнім боргом понад 150 млрд грн. За нинішнім курсом це десь $16 млрд. Враховуючи нові борги — напевно більше.

Принаймні можна списати частину зовнішніх боргів, що виникли до 24 лютого. Можна внутрішні не чіпати, або чіпати обережно.

Дивно, що ніхто навіть не намагається.

Джерело.

Важливо

Матрьошка Путіна. Сім шарів війни Росії проти України