До глибини гаманця. Чому провалилася податкова амністія в Україні

Головний кандидат на наступного голову Податкової, голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев, представив результати податкової амністії імені себе. Всупереч красивим обіцянкам, за понад 40 днів амністії громадяни задекларували лише 90,5 млн грн. У перерахунку на долари — це $3,4 млн. Бюджет отримав надходжень аж 4,5 млн грн, або 170 тисяч доларів!

З такою динамікою, якщо зберуть 200 млн грн — буде велике досягнення. Але це — навряд чи.

А ось що обіцяв Гетманцев напередодні амністії:

"Як зразок ми використовували амністію в Індонезії та амністію в Аргентині — свіжі амністії, які були проведені досить успішно".

"Якщо говорити про обсяг грошей у тіні, у заощадженнях громадян, звичайно, ніхто не знає точної суми. За нашими розрахунками, десь 50 млрд. Якщо вдасться вивести хоча б 10, це буде перемогою, моя думка".

"У нас немає іншого вибору, окрім як вийти з тіні".

На просторах колишнього СРСР по-справжньому вдалою податковою амністією може похвалитися лише Казахстан — він її провів у 2006-2007 роках. За рік були легалізовані активи на суму, що становить 8,7% ВВП країни або понад $9 млрд. У середньому, щодня там декларувалося по $25 млн доходів, а за (знову ж середні) 3 тижні — понад пів мільярда доларів.

Який результат у нас? Ніякий. При цьому, ВВП України у 2020-2021 все ж побільше, ніж ВВП Казахстану у 2006-2007 — майже в півтора рази.

Чому так сталося?

Як на мене, справа в довірі. Точніше, у її відсутності.

Населення України не вірить владі. Люди не вірять, що після амністії до них не прийдуть ходоки з МВС/СБУ/ДФС чи ще звідкись-небудь.

А головне, люди не вірять у чесність угоди. Адже чесна угода повинна звучати так:

• ось момент Х
• до нього ми всі заробляли і всіляко морально розкладалися,
• але після моменту Х влада припиняє "пиляти" і красти,
• а громадяни чесно заявляють свої заощадження
• і починається нове життя ДЛЯ ВСІХ
• за законом.

Згідно із законом — означає, що закінчуються всі корупційні історії, у ході яких крадуться мільярди. Припиняються "скручування", "відкати" від "Великого будівництва", стискаються до мінімуму тіньові ринки спирту і палива, ну і тощо. Прокурори/менти/судді припиняють кошмарити бізнес і кришувати нелегальні кар'єри.

Важливо

Брехати і красти. Чому українські еліти 30 років не можуть позначити чіткі цілі для країни

Але, як бачимо, замість цього населенню запропонували односторонню угоду. Воно повинне показати свої заощадження (з яких воно не платило податки) — а натомість хлопці у владі продовжать розважатися з подвоєною силою.

Звичайно ж, такої угоди не вийшло.

Про те, що буде потім

З податковою амністією Гетманцева не все так просто. Насправді, навряд чи сам автор розраховував, що вийде зібрати більш-менш адекватну суму. Розрахунок був на інше.

За словами самого Гетманцева, фіскальна мета для податкової амністії далеко не головна, а сама кампанія є лише "віддушиною" перед посиленням правил гри.

"У законі є певна юридична презумпція — якщо ти не подаєш декларації, то вважається, що тим самим ти заявляєш, що в тебе немає грошей та активів, отриманих з ухиленням від оподаткування. Крім суми, яку ми амністуємо автоматично — 400 тис грн. І активи — квартира 120 кв.м, будинок 240 кв.м. і земельні ділянки в межах норм безоплатної приватизації ... Це такий крок держави, яким ми підводимо риску під своїм темним фінансовим минулим. Ми даємо можливість всім вийти "в білу" перед тим, як застосувати інструменти, які існують у всьому світі.

Важливо

Повернення внутрішніх офшорів. Чому Китай і Великобританія лікують економіку не за Гетманцевим

Друга мета — це повернути гроші в Україну, щоб вони працювали на власника і на економіку.

І третє — це фіскальна мета — зібрати гроші. Але це далеко не основна мета. У проєкті бюджету 2022 року немає абсолютно надходжень від амністії, оскільки Мінфін верстає бюджет на підставі реальних показників. А показників від амністії Мінфін не може прогнозувати", — це пряма мова Гетманцева.

Звичайно ж, названих ним цілей немає в пояснювальній записці до законопроєкту №5153. Там можна знайти хіба що натяк на бажання почати з чистого аркуша перед посиленням інструментів примусу до сплати податків.

Крім того, якщо фіскальна мета не особливо цікавить, то навіщо було городити город із шести (!) різних ставок, за якими влада захотіла "обілетити" співгромадян? Причому, найбільші ставки встановити на цілком пристойному рівні 9-11,5%.

Ну, а якщо метою було ще й повернути капітали в країну, то до податкової амністії було закінчити в країні вакханалію, пов'язану з позасудовим вилученням активів (зокрема, рішеннями РНБО), щось зробити зі звичайним рейдерством, налагодити роботу судів, хоч у мінімальному ступені встановити єдині правила гри.

Без всього цього з метою повернення капіталів не спрацювала б навіть ідеально виписана процедура амністії.

До речі, про ідеальну процедуру. Повернувшись до успішного кейсу Казахстану, ми маємо пояснення. Платники податків розуміли, що Назарбаєв був завжди — і нікуди йти не збирається. Влада нехай не ідеальна, але стабільна і передбачувана.

Чому така різниця? У країні не було необхідних умов для проведення успішної податкової амністії. Як і в Україні, населення і бізнес відчувають тотальну недовіру до влади, обтяжену ухваленням нею нехороших позасудових рішень. Плюс, немає будь-якої конфіденційності інформації. Зате був високий ризик чергового перевороту з можливим скочуванням до гарячої фази протистояння. Прямо як у нас на Донбасі.

Амністія не означає свободу від переслідування

У сусідній Росії амністії теж не вдаються. Причина — точно така ж недовіра до влади. Російський бізнес досі пам'ятає кейс Валерія Ізрайліта.

Скориставшись податковою амністією, він потрапив під переслідування за неекономічною статтею. Страшно сказати, напередодні амністії у 2014 році особисто Путін обіцяв, що "якщо людина легалізує свої кошти і майно в Росії, вона отримає тверді правові гарантії, що її не будуть тягати по різних органах, зокрема правоохоронних, трясти, не спитають про джерела і способи отримання капіталу, що вона не зіткнеться з кримінальним або адміністративним переслідуванням і до неї не буде питань з боку податкових служб і правоохоронних органів".

Важливо

Як у Шрі-Ланці, тільки навпаки. Чому не "злетить" податкова амністія Зеленського

А вже у 2016-му Ізрайліта, який задекларував іноземні компанії, акції, банківські рахунки, квартиру в Лондоні, — заарештували. Звісно, російська влада своєї провини не визнала. Російський бізнес сигнал зрозумів.

Український бізнес ніколи і не думав грати з владою в подібні ігри.

По-перше, принесені в банк кошти пропустять через фінмоніторинг. Ви повинні будете підтвердити джерело походження грошей. Не змогли? Дуже шкода. Гроші ви, у будь-якому випадку, уже "засвітили". Тобто, можна і грошей позбутися, і в податковій амністії не взяти участі. Будьте ласкаві заплатити за повною ставкою, а зверху — отримати повномасштабну справу про ухилення або ще гірше.

По-друге, може виявитися, що ви проходите за якоюсь справою. Наприклад, це може бути досудове слідство за ознаками ухилення від сплати податків. Ви про це можете і не знати. Зате в момент, коли ви принесете свої гроші в банк, ви дізнаєтеся: прийняти їх банк не має права. Але, зрозуміла річ, гроші ви вже "засвітили". Будьте ласкаві заплатити за повною ставкою, а зверху — отримати повномасштабну справу про ухилення або ще гірше.

Як при таких розкладах умовити українців декларувати майно? Ніяк.

Залишається старий недобрий метод примусу через спробу налякати майбутніми карами. Навряд чи він матиме успіх. Ось кілька причин:

По-перше, переслідувати неможливо відразу всіх. У масовому порядку досліджувати законність походження активів громадян держава просто не зможе. Хіба що в персональному — у вигляді переслідування за політичними або ще якимись мотивами.

По-друге, електорально небезпечно. При будь-якій спробі масово отримати з громадян гроші, держава отримає обвал електоральної бази чинної влади. А справи у Володимира Зеленського і так не надто гарні.

По-третє, соціально небезпечно. Одночасно доторкнувшись до грошей тисяч людей, влада ризикує опинитися в Ростові вже через місяць.

Ось чому податкова амністія неминуче провалиться. Про неї постараються забути. Слава богу, новини в Україні живуть максимум тиждень.

Першоджерело.