50 національностей: в Україні може воювати 20 тисяч іноземців, — Washington Post

В останні кілька днів у мережі активно обговорюють питання того, що Захід може відправити в Україну своїх військових для допомоги в боротьбі з російською агресією. Водночас вони нібито можуть уже перебувати там. Про це йдеться в матеріалі The Washington Post від 28 лютого.

За даними журналістів, обидві сторони конфлікту можуть мати безліч іноземних бійців, які допомагають виконувати бойові завдання на фронті. Зокрема, ідеться про Інтернаціональний легіон, який діє в Україні.

Іноземні військові допомагають Україні: що відомо

Після початку повномасштабної війни тисячі добровольців, яким була небайдужа доля України, приїхали та стали на захист країни. Здебільшого це жителі країн Заходу й пострадянських держав. У матеріалі назвали таких громадян ідеологічними прихильниками, загартованими воїнами та найманцями.

Також зазначено, що загалом в Інтернаціональному легіоні може бути близько 20 тисяч іноземців більш ніж 50 національностей, про що розповіли деякі українські чиновники. Водночас офіційної інформації про кількість немає.

До слова, напередодні Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє громадянам інших країн, які легально проживають в Україні, ставати частиною Національної гвардії. Також незадовго до цього було запропоновано закон, який спростив би отримання громадянства для тих, хто захищає Україну на полі бою.

Окремо наголошується, що багато колишніх солдатів Колумбії також починають вступати в інтернаціональний легіон. У них немає ідеологічного завзяття, на відміну від тих, хто вирушав на війну з інших країн у перші місяці вторгнення.

"Вони схожі на латиноамериканських мігрантів, які їдуть у США в пошуках кращого майбутнього. Це не добровольці, які хочуть захищати прапор іншої країни. Ними рухає просто економічна необхідність", — розповідав журналістам один із колишніх військових медиків Колумбії.

Іноземні військові допомагають Росії: що відомо

Журналісти не обійшли стороною й російську ситуацію. Попри демографічну перевагу противник зіткнувся з проблемою в живій силі. Проведена Кремлем хвиля часткової мобілізації привела в армію непідготовлених призовників із різних регіонів. Також була спроба замінити професійних військових ув'язненими з в'язниці. Це не принесло ворогу бажаних успіхів.

Минулого місяця президент Росії Володимир Путін також підписав указ, який дозволяє іноземним громадянам, що підписали військові контракти, отримати громадянство в прискореному режимі. Водночас не все так просто.

В Associated Press було опубліковано матеріал, у якому було сказано, що влада Росії проводить поліцейські рейди в будинках мігрантів із Середньої Азії. На затриманих починають тиснути, щоб ті підписали контракти й вирушили на фронт.

Також Росія зверталася по допомогу й до інших країн. Таким способом громадяни Сирії, Куби, Непалу, Індії та інших країн опинялися на полі бою, воюючи з Україною.

"Деякі з них були ошукані торговцями людьми, інші долучилися до війни від відчаю, щоб допомогти своїм сім'ям звести кінці з кінцями", — ідеться в повідомленні.

Офіційні особи Катманду заявляли, передає AP, що у війні проти України беруть участь понад 200 громадян Непалу. 14 із них загинули, а ще кілька потрапили в полон до української сторони. Водночас аналітики переконані, що реальна кількість таких найманців обчислюється тисячами, і головна їхня мотивація — зарплата у 2000 доларів і отримання паспорта з "великими можливостями".

"Я пішов у російську армію не заради задоволення. У Непалі в мене не було жодної роботи. Але, озираючись назад, можна сказати, що це було неправильне рішення. Ми не розуміли, що нас так швидко відправлять на передову та наскільки жахливою буде ситуація", — розповідав 37-річний Рамчандра Кхадка в розмові із CNN.

Індія. З цієї країни на війну могли вирушити щонайменше 100 осіб, пише місцеве видання Hindu. Вони були завербовані як "помічники із забезпечення безпеки армії" та навіть не підозрювали, що їх відправлять безпосередньо на поле бою.

Війська НАТО в Україні: деталі

Нагадаємо, 27 лютого повідомлялося, що в НАТО обговорюють можливість відправки військ в Україну, про що заявляв президент Франції Емманюель Макрон. За його словами, прохання президента України Володимира Зеленського про посилення підтримки Києва було почуто, однак консенсусу щодо відправлення військ НАТО поки що немає.

Також свою думку щодо цього висловив і президент Польщі Анджей Дуда. За його словами, питання подальшої допомоги Україні стояло вкрай гостро на засіданні лідерів Альянсу та ЄС. Країни самі ухвалюватимуть рішення про те, як підтримувати Київ у протистоянні з РФ.

Уже 27 лютого на можливі дії Заходу відреагували в Росії. Кремль попередив про конфлікт із НАТО, якщо війська Альянсу битимуться в Україні.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг пізніше заявив, що Альянс не планує посилати своїх військових в Україну. За його словами, союзники надають Україні "безпрецедентну підтримку", проте не мають "жодних планів" щодо розміщення своїх військ на українських територіях.