Чи замінять дрони КАБи і бомби РФ: як змінилась повітряна війна від Першої світової до України

Російсько-українська війна почалась з повітряних ударів крилатих та балістичних ракет РФ, а через чотири роки у небі над Україною летить більше дронів, ніж інших засобів ураження. Фокус вирішив розповісти про еволюцію авіаударів та повітряних атак під час трьох останніх світових воєн. Доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного Андрій Харук пояснив, в якому напрямку може розвиватись авіація та безпілотні засоби ураження.

Повітряна війна — авіабомбардування Дувру Першої світової

Агентство BBC згадало про бомбардування Дувру 24 грудня 2014 року — у рік, коли почалось гібридне вторгнення РФ в Україну. 111 років тому, 24 грудня 1914 року, під час Першої світової війни літак Friedrichshafen FF 29 Німеччини перелетів Ла-Манш та провів перше авіабомбардування Британії. Німецький літак пролетів 130 км та скинув бомбу вагою 10 кг з висоти 1,5 км. В цілому ж за час Першої світової війни Німеччина скинула на Британію 9 тис. бомб: загинуло 1412 людей, поранено 3408.

Андрій Харук уточнив, що події у Дуврі — це не перше авіабомбардування в історії. Перший випадок — подія 1 листопада 2011 року, коли італієць Гавотті (Giulio Gavotti) скинув гранати на позиції турків у Лівії. Крім того, 30 серпня 1914 року німецький літак скинув 3-кілограмову бомбу та пачку листівок на Париж.

"Треба з цього починати. Дувр чим цікавий? Тим, що це перше бомбардування Англії", — додав історик.

Авіабомбардування Другої світової війни

Під час Другої світової війни США та союзники реалізували "стратегічну бомбардувальну кампанію" — наступ з використанням літаків. Під час цієї кампанії били по сухопутних, морських, повітряних силах противника, а також по інфраструктурі (лінії постачання, підприємства, пальне, зв'язок) і по населенню, щоб зламати "національну волю" та "моральний дух". Орієнтовно, коаліція США та Британії скинула 3,4 млн тонн бомб, Німеччина — 74 тис. (дані по Британії).

Авіабомби на війні в Україні

Повномасштабне вторгнення РФ у лютому 2022 року почалось з далекобійних ракетних ударів по аеродромах та військових частинах. З осені росіяни додали атаки далекобійних дронів "Шахед" та почали системно бити по цивільній інфраструктурі. У 2023-25 році "Шахеди" отримали реактивні двигуни, відеокамери та можливість зв'язку на понад 300 км. Тим часом з'явились фугасні авіабомби (ФАБами) та керовані авіабомби різних типів (КАБи та інші)

Інша зброя, яку розвивають росіяни, — це ударні дрони: далекобійні летять тисячі кілометрів і несуть до 100 кг вибухівки, а фронтові — запускаються з літаків або з інших дронів-платформ. До всього, з кінця 2024 року на полі бою з'явились дрони на оптоволокні, які б'ють по логістиці ЗСУ і спричинили, серед іншого, відступ з Курської області, та сприяли погіршенню ситуації в Покровську.

Як може змінитись повітряна війна

Аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень пояснили, що повітряна війна поступово еволюціонує від пілотованих літаків до безпілотних літальних апаратів, які діятимуть автономно, роєм, з використанням АІ. При цьому вони зауважили, що каталізатором змін стала саме російсько-українська війна, яка показала, що замість дорогих високотехнологічних літаків краще використовувати дешеві БпЛА, які можуть виконувати й удари, і розвідку, і логістику.

Еволюція повітряної війни та повітряних ударів

Харук пояснив, що сьогоднішня еволюція повітряної війни та дронів відбувається за тими ж тенденціями, які розвивалась авіація. Спершу літаки використовувались для розвідки, потім — для скидання бомб, зрештою — як "мисливці" за іншими літаками. Аналогічна ситуація з БпЛА, і це показує приклад російсько-української війни. Прикметно те, що еволюція БпЛА відбувається у двох напрямках: перший напрямок — поле бою в Україні, другий — розвиток на Заході.

Розвиток дронів в Україні. Експерт, серед іншого, нагадав про дрони з напалмом, які ненадовго з'явились під час російсько-української війни, а потім про них забули. Нещодавно писали про ракету Р-60, яку росіяни прилаштували до "Шахеда". Такі та інші варіанти засобів ураження — це "еволюція, виходячи з конкретних умов бойових дій, зі змін тактичної обстановки, де вдаються до дуже численних і різноманітних імпровізацій". Головне в еволюції дронів на фронті — запровадження нових технологій, щоб отримати результат "тут і зараз".

"Тут постає питання — машини зір і штучний інтелект, тобто достатньо складні просунуті технології, які потребують відповідних обчислювальних потужностей, тобто достатньо компактних і потужних бортових комп'ютерів, які встановлювалися б на ці безпілотні літальні апарати", — сказав Харук.

Розвиток дронів, авіації та безпілотної авіації на Заході. На думку експерта, західні країни розвивають дрони з огляду на війни майбутнього. Ідеться насамперед про технологію loyal wingman ("вірний напарник"): безпілотники "супроводжуватимуть пілотовані бойові літаки, перейматимуть на себе деякі бойові завдання, розвідку, радіоелектронну боротьбу і навіть боротьбу з ураження цілей". При цьому літаки 6 покоління все ж залишатимуть пілотованими, хоч і буде можливість безпілотного польоту.

"Loyal Wingman, вони розвиваються лише як доповнення до пілотованої авіації, як спосіб зменшення ризику для пілотованої авіації, спосіб розширення її бойових можливостей, але аж ніяк так, не, не, не, не, не як заміна", — уточнив Харук.

Зазначимо, Фокус писав про розвиток військової техніки для повітряної війни. Наприклад, Китай створив безпілотник Jiutian SS-UAV, який здатний нести відразу 100 дронів для розвідки, ударів та здатних працювати як рій. Тим часом США мають MQ-9 Reaper: може нести майже 2 тонн озброєння, запускати менші БпЛА, триматись у повітрі 27 годин і діставати на майже 2 тис. км.

Нагадуємо, аналітик порталу The National Interest Брендон Дж. Вайхерт розповів про можливості російського винищувача Су-75 Checkmate, який має можливості безпілотного польоту.