Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Балістика FP-7 готова до ударів по РФ: чому схожа на ATACMS на 300 км, — Штілерман (відео)

фото пуску балістиної ракети FP-7 України
Україна може скоро отримати балістичну ракету FP-7 (ілюстративне фото) | Фото: Скриншот

Українська балістична ракета FP-7 створена на основі радянської ракети протиповітряної оборони С-400, розповів головний конструктор компанії-виробника Денис Штілерман. Через місяць після кадрів перших успішних пусків балістика, схожа на американський ATACMS, полетить на 300 км до цілі на території Російської Федерації. Чим відрізняють українські FP-7 від ATACMS та на якому етапі процес розробки?

Ракета FP-7 створена на основі ракети 48Н6 для ЗРК С-400, сказав Штілерман в інтерв'ю медіа "24 канал". При цьому усі компоненти засобу ураження компанія виготовляє самостійно і єдине, що замовляється, це бойова частина. Ціна — удвічі менша, ніж в американської ракети ATACMS (1-1,7 млн дол., тоді FP-7 — близько 500-800 тис. дол.). Головний конструктор уточнив, що ракету спершу планували використати як засіб ППО для С-300/С-400. Втім, була проблема з голівками самонаведення (ГСН), тому вирішили зробити балістичну ракету, яке летить, залежно від бойової частини, на відстань до 300 км. З його слів, зараз працюють над тим, щоб самостійно виготовляти ГСН та "інтегрувати в існуючі європейські радари".

Відео дня
Ракета FP-7 — коментар Штілермана

Представник Fire Point пояснив, що на сьогодні вже провели "гарячий пуск" і готові перейти до тестових випробувань по військових цілях на території РФ. FP-7 запускається з причіпної мобільної платформи. Поки що ідеться про пускові для однієї ракети, але у майбутньому робитимуть по 2-4 ракети у контейнері. Штілерман, серед іншого, уточнив, що FP-7, як і FP-5 "Фламінго", кодифіковані в Міноборони України як ракети-дрони. З його слів, обрали таке рішення, оскільки так спрощуються бюрократичні процедури.

Чим балістична ракета FP-7 України відрізняється від балістичної ракети ATACMS, яка запускається з M142 HIMARS та M270 MLRS:

  • FP-7 має удвічі меншу ціну (орієнтовно до 800 тис. дол.) та має більшу бойову частину;
  • більша за розмірами, бо є колишньою ракетою ППО — ймовірно, має розміри 7,25–7,5 м та діаметр близько 500–520 мм (якщо орієнтуватись на розміри С-300), тоді як ATACMS — довжина 3,96–4,00 м, діаметр корпусу 0,61 м;
  • пуск з мобільної платформи — деталі не відомі, але ATACMS запускається з колісних та з гусеничних установок.

Цілі, по яких можуть вдарити FP-7, — російські засоби ППО ЗРК С-400, які стоять біля кордонів України. Конструктор пояснив, що такі об'єкти зможуть уражати завдяки високій швидкості ракети (раніше говорили про 1500 м/с). Крім того, уточнюються можливості проходження ППО: за оцінками Штілермана, "принаймні кожна четверта ракета має долітати".

"Зараз ми переходимо до тестування на наших любих сусідах. Таке місто, як Москва, можна дістати тільки балістикою. То, що відбувається там в Бєлгороді, Курську, ніяк не впливає на настрій влади і верхівки. Коли в них буде їх маєтки під загрозу, тоді вони будуть щось робити. Мінімум там кожна четверта буде влучати в ціль. Це цього достатньо вже", — сказав він.

Ракета FP-7 — деталі

Якщо ракета FP справді мають дільність до 300 км, які й ATACMS, то діставатимуть до тих же російських регіонів. На карті з зоною ураження американських ракет (а тепер і української балістики) — вся Білорусь з Мінськом, "плюс" Смоленськ, Брянськ, Курськ, Воронеж, Бєлгород, Ростов-на-Дону, Таганрог, Новоросійські тощо.

Інфографіка з можливою зоною ураження ураження FP-7
Ракета FP-7 — зона ураження, як у ATACMS

Зазначимо, Фокус писав про нову балістичну ракету FP-7. Перші кадри з причіпної платформи з'явились 27 лютого 2026 року. Засіб ураження з вагою боєголовки 150 кг і точністю 14 м стартував з невказаного полігону в Україні. На опублікованому відео з місця пуску є фраза латиною "quis nisi nos" ["хто, як не ми" — переклад].

Перша інформація про балістичні ракети FP-7 та FP-9 з'явилась у вересні 2026 року, через кілька тижнів після інформації про появу крилатої ракети FP-5 "Фламінго". Згідно з даними "Мілітарного", ракети мали вагу бойової частини 150 кг та 800 кг відповідно і мають точність 14-20 м.

Нагадуємо, 13 березня з'явилось інтерв'ю Штілермана для YouTube-каналу ProUA, у якому зачепив тему іранської ракетної програми та українських ракетних технологій.