Операція "Павутина": як СБУ вдарила по авіації РФ і чому це складно повторити (відео)
У перші п'ять місяців 2026 року оператори Служби безпеки України уразили російські чотири літаки на території ТОТ Криму (Бе-12, Ан-72, Су-30, МіГ-29) та два Ту-142 у Таганрозі. Тим часом рік тому, 1 червня 2025 року, прогриміла спецоперація "Павутина", яку готували півтора року. Як СБУ, яку тоді очолював Василь Малюк, провела операцію, які висновки зробила Росія та що потрібно для проведення "Павутини 2.0"?
Під час масованих ударів РФ по Україні підіймаються у повітря МіГ-31 для пуску "Кинджалів", Ту-95МС та Ту-160 для пусків крилатих ракет Х-101, але ці можливості стали менші після операції "Павутина" СБУ рік тому. Перед новими ударами літаки прибувають з віддалених аеродромів, де їх ховають через успішний наліт сотні дистанційно керованих FPV. Крім того, росіянам вимикають мобільний інтернет, оскільки побоюються українських БпЛА, які використовували мережі РФ для зв'язку. Фокус зібрав інформацію про те, як СБУ вдалось провести операцію, та про її відлуння сьогодні.
Операція Павутина — що відбулось 1 червня 2025 року
1 червня 2025 року у мережі з'явились відео з РФ зі зграєю дронів, які летіли у напрямку російських військових аеродромів. Дрони вилітали з розсувних дахів модульних будинків, які перевозились на спеціальних вантажівках. Деякі водії чи свідки намагались збити БпЛА, але це не вдалось: більшість проникли на територію аеродромів та уразили цілі.
Згодом глава СБУ Василь Малюк розповів, що Україна провела операцію "Павутина" та атакувала чотири аеродроми РФ: "Оленья" (під Мурманськом), "Дягілєво" (Рязань), "Іваново" (Іванівська область), "Бєлая" (Іркутська область). Вдалось поцілити по 41 російському літаку: А-50 (ДРЛО), Ту-95МС, Ту-22М3, Ту-160. Загальна сума втрат російської авіації — на 7 млрд дол. США та 34% стратегічних носіїв крилатих ракет.
З'ясувалось, що СБУ планувала операцію 18 місяців. Протягом цього часу у РФ таємно завезли партію дронів, які сховали у розсувних конструкціях на дахах будинків. Водії вантажівок не знали, який вантаж вони везуть, але у чітко визначений момент опинялись поруч з аеродромами РФ. У певний момент надходила команда і дахи відкрилась: близько 150 FPV-дронів з 800 г вибухівки злетіли й під дистанційним керуванням операторів попрямували на цілі. Для зв'язку використали російські мобільні мережі, а для донаведення на ціль — технології ШІ. Серед іншого, ШІ навчали розпізнавати об'єкти на реальних літаках в українських музеях.
"Операція "Павутина" є унікальною ще й тому, що її ефективність у співвідношенні "ціна-якість" не має аналогів у світі", — пояснив Фокусу військовий експерт Олександр Коваленко.
Яка реакція РФ на операцію "Павутина"
Аналітики Atlantic Council найперше зауважили, що Україна вдарила по елементу ядерної тріади ядерної держави, але це не призвело для ядерного удару відповідь. Тим часом у РФ підтвердили удар дронів, затримали водіїв вантажівок, провели розслідування, щоб виявити усіх причетних (згідно з даними СБУ, ключові фігури встигли виїхати). Після цього Кремль провів низку заходів, щоб такі випадки не повторились і щоб вберегти авіацію:
- стратегічні бомбардувальники перевели на найдальші аеродроми, наприклад, на "Українку" в Амурській області. Коли готуються бомбардувати Україну, потрібну кількість літаків на тиждень перелітає на ближні аеродроми, а потім вертають назад;
- на аеродромах почали зводити захисні споруди — бункери, ангари, укриття. Наприклад, 7 липня на "Халіно" помітили понад два десятки нових бункерів, а 9 липня — в Саках;
- почали масові перевірки вантажівок та контейнерів, які їдуть з-за кордону. Крім того, у 2026 році РФ все активніше глушить мобільний зв'язок під час повітряних ударів України.
Удари по авіації РФ після "Павутини"
Сили оборони після операції "Павутина" поки не провели таких же масштабних уражень російської авіації, але були інші відпрацювання. Згідно зі звітами СБС, ГУР, СБУ, вдалось влучили по літаках в окупованому Криму. Наприклад, 1 квітня пошкодили Ан-72 на аеродромі "Кіровське" на окупованому півострові неподалік від Керчі. Потім — два 2 літаки (Су-30 та МіГ-29). Крім того, 5 травня підірвали літаки-амфібії Бе-12 "Чайка", небезпечні для морських дронів України. У ніч на 30 травня пролунали вибухи у Таганрозі, під час яких під удар потрапили два Ту-142 ЗС РФ, ідеться у дописі командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді. На сторінці конструктора Fire Point Дениса Штілермана вказано, що відпрацювали дрони FP-1 та FP-2.
СБУ через рік після "Павутини"
У 2026 році СБУ отримала нового керівника: замість Василя Малюка відомство очолив Євгеній Хмара (став т.в.о.). Протягом п'яти місяців роботи нового керівника СБУ ще не відбулось нової "Павутини". Натомість з'являється регулярна інформація про вибивання військової техніки ЗС РФ на у прифронтовій зоні та в тилу російської армії. Крім того, були удари по лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) "Перм", порту Туапсе, НПЗ "Пермнафтооргсинтез", Московському НПЗ у Капотні, центру ФСБ у Генічеській Гірці, по заводу "Метафракс Кемікалс" у місті Губаха під Перм'ю, ЛВДС "Второво", 16-у центру ФСБ РФ у Темрюцькому районі у Краснодарі, НПС "Ярославль-3", порту "Темрюк", нафтобаза в Армавірі. У попередні місяці — Усть-Луга на Балтиці у березні, два ВДК у квітні та інші цілі.
"Своїми асиметричними операціями та спеціальними заходами ми поступово боремо нерівність на полі бою і наближаємо такий очікуваний для всієї країни мир", — підсумував Євгеній Хмара.
Чи можна організувати "Павутину 2"
Літаки ЗС РФ, до яких дістали Сили оборони й дрони FP-1 та FP-2, розташовані у ближній до України зоні (радіус 100-200 км), й ця зона поки не поширюється на тисячі кілометрів, як то було під час "Павутини". Аналітики CSIS та Chatham House зауважили, що "Павутину" можна повторити, але для цього потрібно мати високий рівень секретності, логістики, скоординованості та хитрощів. До всього, дронові системи стають все більш автономними й можуть виконувати місії без участі людини та каналів зв'язку. Крім того, сучасні наявні засоби ППО погано пристосовані для такого типу загроз: для захисту потрібні інноваційні розробки у виявленні, РЕБ та у "багаторівневому фізичному захисті".
"Технології дронів також швидко розвиваються, включаючи вдосконалення автономних аспектів, що збільшить можливості для рою дронів. Зі зростанням доступності технології, подібні операції з атаки дронів ставатимуть лише більш здійсненними та легшими для виконання на ширших територіях", — написали аналітики.
Зазначимо, 25 березня в Україні відзначають День СБУ. З нагоди цього свят Фокус зібрав інформацію про останні операції Центру "Альфа" СБУ і про те, чим вони відрізняються від тих, які проводили за часів Василя Малюка.
Нагадуємо, 21 травня стало відомо пр удар по штабу ФСБ РФ під Генічеськом. Згідно з даними президента Зеленського, від операції СБУ могло загинути понад 100 осіб.