Масове вислання дипломатів РФ підриває шпигунські мережі Кремля, — The Washington Post

Значна кількість російських дипломатів, яких країни Європи та США вислали на тлі повномасштабної війни РФ проти України, імовірно, є шпигунами, тому їхнє вигнання з країни викличе збій у роботі розвідки Росії у країнах Заходу. Про це з посиланням на американських та європейських чиновників у п'ятницю, 8 квітня, повідомляє видання The Washington Post.

За словами співрозмовників журналістів, Росія залежить від цих оперативників у зборі розвідувальної інформації в країнах, де вони служать, тому вислання дипломатів може зруйнувати більшу частину шпигунських мереж Кремля та призвести до різкого скорочення шпигунських та дезінформаційних операцій проти країн Заходу.

"Розвідувальна війна з Росією йде повним ходом. Це виявиться серйозною перешкодою для операцій російської розвідки в Європі", — сказав відставний офіцер ЦРУ Марк Полімеропулос, який курував секретні операції агентства в Європі та Росії.

Офіційні особи зі свого боку повідомили виданню, що скоординована масова висилка російських дипломатів з Європи, що спостерігається на даний момент, є найбільшою в історії. За підрахунками журналістів, за останні шість тижнів європейські офіційні особи попросили майже 400 російських дипломатів залишити свої посади.

Високопоставлений європейський дипломат назвав висилку працівників російських дипвідомств "серйозним збоєм" у роботі російської розвідки в Європі, який, можливо, стався безповоротно, оскільки Кремлю буде складно поповнити свої ряди у розвідці.

"Перепризначення та інструктаж вимагатимуть часу і можуть зовсім не відбутися протягом певного часу, якщо відбудуться взагалі колись. Перенавчання, передислокація — все це зірвано", — сказав співрозмовник.

Журналісти нагадали, що після публікації фотографій, що свідчать про воєнні злочини російських військ у Бучі та інших населених пунктах Київської області, рішення про вислання російських дипломатів ухвалили Німеччина, Франція, Литва, Данія, Італія, Словенія, Португалія, Іспанія та Швеція.

"Для росіян це болісно. Ми закрили їхню регіональну (розвідувальну) мережу", — сказав високопоставлений прибалтійський дипломат.

Зі свого боку чеські офіційні особи зазначили, що після вислання низки дипломатів минулого року кількість інформаційних компаній РФ, спрямованих на внутрішню політику, зменшилась. Аналітики очікують побачити такий розвиток подій і в інших країнах.

Проте вислання великої кількості російських дипломатів пов'язана з ризиком того, що у Заходу залишиться мало каналів зв'язку з РФ у разі кризових ситуацій.

"Це зрозуміла реакція на жахи війни, але вона також може ускладнити ведення дипломатії, якщо час для дипломатії врешті-решт прийде… Зараз із Росії загалом надходить набагато менше інформації. Незалежні ЗМІ повністю закриті. Російське державне телебачення навіть важко знайти в Інтернеті. Так що втратити дипломатичні очі та вуха Заходу зараз болючіше, ніж раніше", — констатував старший політолог Rand Corporation Сем Чарап у коментарі виданню.

Нагадаємо, Польща 23 березня оголосила про намір оголосити персонами нон грата 45 працівників російських дипвідомств. Потім Словаччина вирішила вислати 35 дипломатів РФ, Бельгія — понад 20, Ірландія — чотирьох, Чехія — одного, Нідерланди — 17, Франція — 35, Німеччина — 40.

А 5 квітня стало відомо, що аналогічні кроки зробили Іспанія та країни Балтії.