Ніхто не стоїть вище за закон: у Human Rights Watch закликали Монголію заарештувати Путіна
За словами правозахисників, окрім депортації дітей, вони зафіксували численні порушення з боку російських військ в Україні, включно з тортурами і стратами цивільних осіб та українських військових.
Монголія повинна відмовити у в'їзді президенту Росії Володимиру Путіну або заарештувати його, якщо він в'їде в країну. Про це повідомила правозахисна організація Human Rights Watch.
Правозахисники зазначили, що Путін планує відвідати Монголію 3 вересня 2024 року після запрошення президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха відвідати військовий ювілейний захід. Водночас Путіна розшукує Міжнародний кримінальний суд (МКС) із 17 березня 2023 року.
ВажливоУ повідомленні йдеться про те, що судді видали ордери на арешт глави Кремля та уповноваженої в РФ з прав дітей Марії Львової-Бєлової за воєнні злочини. Йдеться про незаконну депортацію і незаконне переміщення дітей з окупованих територій України до Росії.
"Монголія порушить свої міжнародні зобов'язання як члена МКС, якщо дозволить президенту Росії Володимиру Путіну відвідати країну, не заарештувавши його", — заявила Марія Єлена Віньйолі, старший міжнародний радник з питань правосуддя в Human Rights Watch.
За її словами, візит Путіна і його привітання в Монголії стане не тільки образою для численних жертв злочинів російських сил, а й підірве принцип, згідно з яким ніхто, незалежно від його влади, не стоїть вище за закон.
Правозахисники нагадали, що Монголія стала членом МКС у 2003 році. Згідно із засновницьким договором суду, Монголія зобов'язана співпрацювати з судом, зокрема заарештовуючи та видаючи будь-яких підозрюваних, які в'їжджають на її територію. Не маючи власних поліцейських сил, МКС повинен покладатися на держави і міжнародну спільноту в питаннях арештів.
У Human Rights Watch впевнені, що всі члени МКС повинні наслідувати приклад ПАР і дотримуватися своїх зобов'язань відповідно до договору суду. Так, у серпні 2023 року Путін мав відвідати щорічний саміт лідерів БРІКС у Йоганнесбурзі, але його візит скасували через тиск із боку громадянського суспільства і рішення південноафриканського суду, що підтверджує зобов'язання ПАР виконати ордер на його арешт, виданий МКС.
Також правозахисники зазначили, що, окрім депортації дітей, вони зафіксували численні порушення з боку російських військ від моменту їхнього повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, які мають розслідуватися як потенційні воєнні злочини. До них належать:
- незаконні напади на цивільних осіб і цивільну інфраструктуру;
- невибіркові атаки, включно з широким застосуванням забороненої зброї, такої, як касетні боєприпаси;
- довільні затримання, тортури, страти цивільних осіб і українських солдатів, які намагалися здатися в полон.
У HRW зазначили, що внаслідок розслідування суду наразі видано ордери на арешт 6 осіб.
"Коли Путін планував відвідати саміт БРІКС у Південній Африці торік, Південна Африка зіткнулася з вибором, який робить Монголія, але ясно дала зрозуміти, що визнає свої зобов'язання заарештувати його, тож врешті-решт він залишився вдома", — сказала Віньолі.
За її словами, у монгольської влади тепер є шанс продемонструвати на конкретних умовах свою прихильність правосуддю, відмовивши Путіну у в'їзді або заарештувавши його.
Нагадаємо, в ОП України пояснили, чому президента РФ не заарештують у Монголії. Так, Михайло Подоляк заявив, що влада Монголії з великою часткою ймовірності вважатиме російського президента "людиною з імунітетом". У такий спосіб Москва хоче обнулити репутацію важливого міжнародного інституту.