Рейдери повертаються: як протидіяти шахрайським схемам

Явище рейдерства хоча й не унікальне для України, але було і є супутником українського бізнесу принаймні від кінця 90-х років. До цього часу воно пройшло у своєму розвитку декілька стадій від силових захоплень з мінімальною юридичною підтримкою до складних та ретельно опрацьованих схем "відносно чесного" захоплення чужого бізнесу. На певних етапах воно майже перетворилося на державну монополію, однак все ж залишилося переважно приватною справою.

Своєрідний ренесанс рейдерства відбувся у 2014 та 2015 роках, коли низка реформ, спрямованих на швидке підвищення позиції України у рейтингу Doing Business "за всяку ціну", майже знищила запобіжники у системі державної реєстрації бізнесу (включаючи зміну його власників) та нерухомості. Як результат – рейдерські схеми спростилися до двох-трьох кроків: отримання підробленого або сумнівного "правовстановлюючого" документа, формально законна реєстрація, швидке виведення активів "новим власником". А в деяких випадках все було навіть простіше: особи, уповноважені на здійснення функцій державної реєстрації, йшли навіть на явно незаконні реєстраційні дії.

Таке сприятливе середовище для рейдерів створювала комбінація норм законодавства, яка одночасно дозволяла проводити реєстраційні дії незалежно від місця розташування об"єкта, спрощувала вимоги для правовстановлюючих документів, закріплювала принцип "те, що в електронному реєстрі, - законне, якщо судом не встановлено інше" та не давала державним реєстраторам і нотаріусам можливості провести більш ретельну, ніж формальна, перевірку навіть тоді, коли в них виникало таке бажання.

Наприклад, аби отримати контроль над чужим ТОВ, зловмисникам достатньо було "зробити" простий письмовий, тобто без залучення нотаріуса або жодних офіційних осіб, договір про продаж частки у ТОВ та потім формально абсолютно законно провести реєстрацію зміни власника бізнеса. Уявимо, що ТОВ розташовано у Харкові, а реєстрація проводиться у Львові (або навпаки – це не важливо). Цілком природньо, що львівський реєстратор не знає історії харківського ТОВ, раніше в очі не бачив підпису власника та його представників, а отже не має жодних законних підстав відмовити у внесенні змін до ЄДР.

Так, звісно, у більшості випадків через певний (значний – декілька місяців або навіть років) законні власники повертали собі захоплену частку у ТОВ. Але це була лише "бліда тінь" успішного бізнесу – як правило за цей час рейдери встигали вивести всі більш-менш цінні активи.

Отже склалася унікальна ситуація, в умовах якої законний власник мав достатньо широкий арсенал формально працюючих правових інструментів захисту своєї власності, але реальна ефективність їх застосування напряму залежала від того, наскільки швидко власник дізнавався про початок "юридичної" стадії рейдерської атаки (тобто ініціювання або здійснення реєстраційних дій). Ця залежність навіть посилилася після прийняття у жовтні 2016 року "першого антирейдерського закону", який надав власнику нерухомості право ініціювати зупинення реєстраційних дій щодо його майна, які проводяться за заявою будь-якої іншої особи. А для реєстраційних процедур щодо юридичних осіб було введено низку інших механізмів і, перш за все, посилення вимог до оформлення правовстановлюючих документів та покладення на держреєстраторів і нотаріусів обов"язку більш ретельно їх перевіряти (наприклад реєстрація на підставі рішення суду тепер можлива лише у випадку, коли воно є в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Фактично ці механізми є достатньо надійними запобіжниками проти більшості "простих" рейдерських схем. Не захищають вони хіба що від прямого силового захоплення об"єкту на час вивезення цінних активів (наприклад захоплення ділянки на час, достатній для зняття врожаю, що є досить поширеною "схемою" в аграрному рейдерстві) та більш складних варіантів на кшталт скасування рішення суду, на підставі якого було проведено реєстрацію на користь законного власника. Але, як це не дивно, у подібних обставинах власник став ще більш залежним від моменту, коли йому стає відомо про дії зловмисників.

Адже аби ефективно застосувати, наприклад, механізм зупинення державної реєстрації змін щодо нерухомості, в нього є не більше 5 робочих днів з моменту подання заяви про реєстрацію рейдером. А у випадку внесення змін до статуту ТОВ часу ще менше, адже мінімальний строк завершення реєстраційних дій складає лише 2 години з моменту подання заяви про реєстрацію.

Отже у системі захисту власного бізнесу та/або нерухомості критично важливим стає забезпечення постійного моніторингу змін у ЄДР та реєстрі прав на нерухомість (бажано – навіть на рівні подання заяв про вчинення реєстраційних дій). Застосовувати для цього можна різні методи та способи, але варто, напевне звернутися до технологічних рішень.

Дані з Єдиного та Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відносяться до державних наборів відкритих даних. Отже, українські розробники програмного забезпечення вже досить давно пропонують низку рішень, які дозволяють не лише знаходити інформацію "станом на зараз", але й ставити на контроль певні юридичні особи або об"єкти нерухомості. Серед таких ІТ-рішень ContrAgent ("відповідає" за контроль у всіх відкритих реєстрах, в яких міститься інформація про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та SMS-маяк (призначений для моніторингу інформації у реєстрі нерухомості) від ЛІГА:ЗАКОН.

Подібні системи особливо актуальні у випадках, коли бізнес "налічує" велику кількість юросіб чи об"єктів нерухомості, надаючи можливість моніторити їх з мінімальними витратами часу працівників служби безпеки та інших підрозділів. Але навіть тоді, коли мова йде про одну будівлі чи єдине невелике ТОВ застосування новітніх технологій буде абсолютно доречним, адже дозволить вчасно дізнатися про початок рейдерської атаки, суттєво зменшити можливі збитки та прискорити процес захисту свої прав.