Новий роман Дмитра Бєлова «Маленький диктатор» доповнює нову хвилю української сатиричної прози, яка з’явилася як відповідь на досвід війни, травми й колективне прозріння. Якщо попередні роки література переважно осмислювала людський біль, героїзм і втрату, то Дмитро Бєлов іде іншим шляхом — він дивиться у бік зла, щоб показати, як воно народжується.
Про що насправді «Маленький диктатор», чому його сміх звучить болючіше за трагедію і навіщо автор змушує читача дивитися прямо у безум — читайте у рецензії.