Як ймовірна війна Китаю та Тайваню може позбавити світ комп'ютерів, смартфонів та автомобілів

Світова економіка досі страждає від гострого дефіциту мікропроцесорів.

Криза виникла через суттєве підвищення попиту, який ще більше виріс після початку пандемії COVID-19. Сотні мільйонів жителів Землі через локдауни перейшли на віддалену роботу, що збільшило попит на електроніку, що дозволяє працювати з дому. Але пандемія – не єдина причина. Ситуацію загострила торговельна війна між США та Китаєм, природні катаклізми, а також пожежі на двох важливих підприємствах з виготовлення чипів у Японії – Asahi Kasei Microsystems та Renesas.

Наразі мікропроцесори використовуються повсюдно: у смартфонах, в електронних зубних щітках, годинниках, ігрових приставках, пилососах, автомобілях, в озброєнні, на фермах для майнінгу криптовалюти тощо. Тож криза завдає серйозної шкоди пересічним споживачам: через дефіцит мікросхем ціни на авто та електроніку зростають.

І це ще не все. Криза мікрочипів може катастрофічно погіршитися через небезпечну політичну ситуацію, що складається у Східній Азії.

Справа в тому, що близько 80% всіх мікропроцесорів виробляється саме в Азії, а понад 50% ринку займає тайванська компанія TSMC.

Taiwan Semiconductor Manufacturing Company заснована у 1987 році урядом Тайваню та приватними інвесторами. За роки свого існування вона стала найбільшим контрактним виробником мікропроцесорів у світі, випередивши американські компанії. Наразі у США виробляють близько 12% всіх напівпровідників у світі, хоча у 1990 році ця цифра досягала 37%. Варто зазначити, що TSMC виробляє близько 92% найбільш досконалих мікропроцесорів та постачає свої чипи таким гігантам як AMD, Apple, Intel, NVIDIA, а також армії США.

У КНР також активно розвиваються компанії — виробники мікропроцесорів: Huawei Technologies, Tsinghua Unigroup та China Electronics. У виробництво чипів вкладають колосальні гроші, однак скинути TSMC із "мікропроцесорного Олімпу" материковим китайцям не вдається. Більше того, КНР досі неспроможна повністю забезпечити себе цим стратегічним товаром самостійно, тому мікропроцесорів Китай імпортує більше, ніж нафти.

Як вийшло, що дефіцит мікропроцесорів у світі може досягти катастрофічних масштабів?

Справа в тому, що Тайвань — це частково визнана держава, яка називає себе "Китайська республіка" і чия держава вважає себе єдиною легітимною владою в усьому Китаї. З цим не погоджується китайська Комуністична партія, яка утримує владу на материковій частині Піднебесної. КНР вважає Тайвань своєю провінцією, де владу 1949 року захопили націоналісти, які програли у громадянській війні комуністам на чолі з Мао Цзедуном.

Багато років влада КНР декларувала плани мирного об'єднання з Тайванем за принципом "одна країна — дві системи". Саме таким чином Гонконг та Макао (колишні колонії Великобританії та Португалії) увійшли до складу КНР у 1990-х роках. Китайська (материкова) влада надала їм широку автономію та можливість зберегти свої політичні системи.

Проте переговори про об'єднання Тайваню з КНР до таких самих результатів не призвели. Населення та влада острова виключають можливість приєднання до комуністичної держави, тим більше після розгрому протестів у Гонконгу, де влада КНР поступово позбавляє це місто обіцяної автономії, яка мала діяти до 2047 року.

Останніми роками позиція КНР щодо "Тайванського питання" стає дедалі войовничішою. Військові літаки і кораблі материкового Китаю дедалі частіше підходять до Тайваню. Керівництво КНР заявляє, що "історичне завдання повного возз'єднання Батьківщини обов'язково буде виконане". Однак, Тайвань не збирається добровільно входити до складу КНР і готова чинити опір.

Навіщо Китаю потрібне приєднання Тайваню

Для компартії КНР питання приєднання Тайваню є важливим. Існування "іншого" Китаю, демократичного завдає удару по престижу та легітимності КНР як законної влади в Китаї. Особливо це питання стає гострим через економічні проблеми, які нині переживає КНР. Саме успіхи в економіці протягом останніх 30 років найсильніше підтримували престиж та легітимність влади компартії.

Восени 2021 року міністр оборони Тайваню Чіу Куо Чен заявив, що напруженість у відносинах з КНР досягла максимуму за останні 40 років і що вторгнення в Тайвань можливе в найближчі 4 роки.

"До 2025 року Китай зведе до мінімуму ціну та бойові втрати (від вторгнення, – ред). Зараз у нього вже є можливості, але він не почне війну так легко, тому що варто взяти до уваги багато інших речей", — сказав міністр.

"Інші речі", які заважають китайській компартії захопити острів — це, зокрема, загроза вступу США у війну на боці Тайваню, а також страх невдалого вторгнення, що може завдати катастрофічного репутаційного удару комуністичному Китаю.

А також ця війна вдарить по можливості звичайної людини в будь-якій точці світу придбати комп'ютер, смартфон, телевізор або автомобіль — навіть у тих країнах, які не будуть залучені до протистояння Китаю, Тайваню та США.

Від припинення постачання процесорів першими постраждають безпосередні клієнти TSMC. Як зазначалося, це AMD, Apple, Intel, NVIDIA, і навіть Qualcomm, Sony та інші. Тобто, через можливий конфлікт спочатку суттєво подорожчають (або взагалі зникнуть з продажу) iPhone, відеоприставки, відеокарти. Потім брак чипів вдарить по клієнтах клієнтів TSMC (автопром, медична сфера, зв'язок тощо) і, нарешті, у всій світовій економіці.

Захоплення Тайваню та світова криза мікросхем. Чи намагається хтось запобігти катастрофічному сценарію?

Так. Насамперед, це влада США і самі виробники мікросхем.

Адміністрацію Байдена, як і його попередника Трампа, давно непокоїть дефіцит мікрочипів, а також той факт, що найбільші виробники процесорів розташовані не просто в Азії, а й у КНР. У 2021 році президент США Джо Байден зробив кілька важливих кроків для вирішення цієї проблеми. У лютому голова Білого дому підписав наказ про запобігання перебоям із постачанням критично важливої продукції, зокрема мікропроцесорів. Документ передбачає ретельну ревізію ланцюжків постачання цих товарів до США. Також Байден рекомендував Конгресу виділити 50 млрд доларів на розробку та виробництво мікрочипів у США.

• У свою чергу, компанія TSMC розпочала будівництво заводу в американському штаті Аризона. Вартість проєкту – 12 млрд доларів США. Підприємство має розпочати роботу у 2024 році.
• Спільно із Sony TSMC планує побудувати завод у Японії вартістю 7 млрд доларів. Його також мають запустити у 2024 році.
• Американська компанія Intel заявляє про будівництво нових заводів у Європі.
• Загалом світові виробники найближчим часом планують збудувати 29 нових підприємств у Європі, Японії, Південній Кореї, на Близькому Сході, у Китаї, Тайвані та США.

Але чи встигне ринок мікросхем впоратися з дефіцитом, чи зможе влада країн світу і бізнес диверсифікувати виробництво до початку війни — невідомо.

Про те, чи зможе Тайвань зупинити вторгнення Китаю, читайте у статті Фокуса: