Армії роботів на підході. Чому РФ може озброїтися наземними дронами швидше за Україну

Російські військові все частіше показують власні розробки наземних роботизованих комплексів, на які дуже сподівається уряд України. Фокус, опитавши експертiв, дослідив, чого вже досягли окупанти та як можуть розвиватися події на полі бою у найближчому майбутньому.

Наземні дрони України

Ще з 2022 року українці почали створювати наземні дрони для військових, а у квітні 2023-го 3-я окрема штурмова бригада ЗСУ показала бойове застосування невідомої моделі. На колісну платформу встановили протипіхотну міну МОН-90 із функцією дистанційного підриву і ящик із 12 кг тротилу, прикривши все це звичайним пакетом із супермаркету. Безпілотник підібрався близько до російських позицій і скинув свій вантаж, який військові потім підірвали за допомогою кабеля — він обмежив дальність застосування 50 метрами. Оператор же бачив на екрані зображення з курсової камери, а також отримував підказки від пілота квадрокоптера.

Одним з перших українських дронів, про які стало відомо публічно — Ratel ("Медоїд"). Їх запустили у серійне виробництво у квітні 2023 року, а у вересні розробник Тарас Остапчук повідомив, що ці безпілотники відправили на фронт, щоб вони знищували російську техніку та живу силу. Пізніше він додав: Ratel також можуть підривати будівлі та опорні пункти окупантів. У квітні 2024 року з'явилося відео, як під керуванням українських військових модель Ratel S підірвала міст у селі Іванівське Донецької області, обірвавши логістичний шлях ЗС РФ.

У серпні міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив про передачу підрозділам Сил оборони 30 роботизованих систем: 25 дистанційно керованих турелей "Шабля" та колісних платформ "Рись". За словами чиновника, "Шаблю" можна встановити на "Рись", щоб отримати "смертельну зброю проти ворога".

У листопаді того ж року писали, що ЗСУ почали тестувати на фронті робота Sirko-S1, головною задачею якого стало перевезення вантажів вагою до 200 кг (наприклад, боєприпасів), евакуація поранених та проведення розвідки.

Інтенсивно та масово застосовувати наземні дрони Сили оборони України почали у 2024 році. У лютому командир екіпажу дронів "Кара небесна" 4-ї бригади "Рубіж" Національної гвардії України Андрій Отченаш розповів про унікальну операцію, під час якої наземний дрон вперше знищив позицію ЗС РФ разом із живою силою, використовуючи турель із стрілецькою зброєю. Йому допоміг безпілотний літальний апарат, який вів розвідку з неба.

У березні 2024 року в Україні почалося масове виробництво роботизованих наземних платформ. Тоді технологічний кластер Brave1 повідомив, що на полігоні пройшли випробування понад 50 моделей, включаючи дрони-камікадзе, турелі, засоби для мінування, розміновування, евакуації поранених і доставлення боєприпасів. За словами Михайла Федорова, на той момент Brave1 зареєстрував вже понад 140 таких систем, 96 із них пройшли оборонну експертизу, 14 — кодифікували за стандартами НАТО.

Росіяни наступають на п'яти

У Росії теж доволі давно працюють над роботизованими системами, але не так успішно. Ще у вересні 2022 року росіяни повідомляли, що модернізують гусеничного робота "Маркер" для ведення війни в Україні. Начеб-то навіть щось зробили, але досі ніде немає доказів ефективного застосування.

Ймовірно, вперше ЗС РФ застосували бойових наземних роботів на полі бою лише наприкінці березня 2024 року. Вони відправили на штурм у Донецькій області кілька гусеничних платформ, озброєних автоматичними гранатометами (АГС-17) та з мінами на борту. Як мінімум дві з них українські військові знищили FPV-дронами. У квітні росіяни заявили, що тоді застосували безпілотники під назвою "Кур'єр". За їх словами, машина може розвивати швидкість до 35 км/год завдяки електродвигуну, працювати до 72 годин і слухатися команд оператора на відстані до 10 км.

29 березня ЗС РФ застосували схожий наземний дрон у Сумській області. Він ніс дві протитанкові міни ТМ-62, а керувався через кабель. Машина вибухнула біля позицій Сил оборони, але ніхто не постраждав.

А ось у травні-червні у РФ почався справжній "бум" наземних безпілотників. З різницею у кілька днів розробники показали дрони "Проект Призрак", "Депеша", "Лягушка", "Импульс-М".

Командир роти "Гонор" окремого механізованого батальйону ЗСУ "Вовки Да Вінчі" Олександр Ябченко теж допускає, що Росія може випередити Україну у застосуванні наземних дронів. Його підрозділ уперше застосував наземних роботів для нанесення вогневого ураження у квітні 2023 року. Військовий нагадав, що Україна першою почала робити та застосовувати FPV-дрони, але згодом окупанти перейняли і масштабували цей досвід.

"Де гарантія, що вони не включать виробництво масове цих наземних роботизованих наземних комплексів, навчать екіпажі і ми тоді будемо в ролі наздоганяючих?" — зазначив Олександр Ябченко.

Розробник Ratel Тарас Остапчук каже: Україна випередила Росію у сфері наземних дронів приблизно на 1,5 року, але непокоїться, що росіяни зможуть надолужити втрачене, розгорнути виробництво у більших масштабах і швидше забезпечити свою армію. У коментарі Фокусу він оцінив наземні дрони, які вже продемонстрували у росіяни, і зробив висновок, що російські вироби значно поступаються українським за якістю та прогресивністю технологій, однак, як показує практика, окупанти можуть забезпечити більшу кількість на фронті.

"На мою думку, ми побачимо дуже багато роботів низької якості з боку агресора. В українців зараз одна задача – не дати росіянам обігнати нас за технологіями та кількістю роботів на полі бою", — підсумував Тарас Остапчук.

Представники неурядової платформи-акселератора Brave Inventors теж прокоментували можливості Росії у виробництві наземних дронів:

"Будемо відверті, ми всі зневажаємо росіян, але є й інша сторона питання: їх багато, вони швидко вчаться і їхня економіка вже працює на "військових рейках". Це серйозний ворог, з яким ми воюємо вже десять років, понад два з яких у повномасштабній війні. Якщо ви слідкуєте за новинами, то бачите, що росіяни час від часу демонструють різного роду розробки, іноді це залізні халабуди на танках, з яких відверто можна посміятися, бо це не рятує їх від українських FPV. Але також в них є і небезпечні "Ланцети", "Орлани" і так далі".

Що прискорює і гальмує Україну

Як вже зазначав розробник Ratel Тарас Остапчук, Україна вже давно почала працювати над створенням роботизованих комплексів, але вони все ще не стали масовим явищем на фронті. Фокус поцікавився у нього, як можна пришвидшити і покращити озброєння Сила оборони України наземними дронами.

"Українці, як завжди на декілька кроків попереду в інноваціях у цій війні – в нас набагато більше застосувань й використання наземних роботів на лінії бойового зіткнення. Сам процес суттєво пішов уперед – роботи стали більш інтелектуальні, оператори — вправніші, і їх кількість у нас систематично зростає", — запевнив він.

У березні Тарас Остапчук припустив, що Україні знадобиться 6 місяців, аби почати масово виробляти і застосовувати роботизовані платформи на війні. На його думку, за останні 3 місяці процес суттєво зрушився у кращий бік.

"Завдяки Brave1, кількість виробників систематично збільшується. United24 почав офіційний збір на армію роботів. Бачу виключно позитивні зміни в цьому напрямку зі сторони держави", — підкреслив він.

А от у Brave Inventors зі свого боку поки не бачать значних позитивних зрушень за останній рік, адже з тих виробників, які доєдналися до цього акселератора, серійне виробництво наземних дронів запустили одиниці.

"Brave Inventors є неурядовою платформою, тому підтверджувати чи спростувати подібні очікування експертів або розробників Miltech буде не зовсім коректно. На ці питання краще шукати відповідь від уповноважених державних органів, які спроможні консолідувати таку інформацію", — зазначили представники організації.

У Brave Inventors додали, що наземні платформи на сьогодні є багатофункціональними системами, які забезпечують виконання багатьох задач українськими військовими: евакуацію поранених, підвіз боєприпасів, мінування та розмінування, дистанційне ведення вогню тощо. Одна така платформа може виконати своє найголовніше завдання — зберегти людські життя.

"Ми не можемо стверджувати, що така техніка не використовується масово або взагалі застосовувати будь-які вимірювання із міркувань захисту чутливої інформації. Загалом точної статистики немає ні в кого, не завжди подібна техніка закуповується централізовано. Наприклад, не рідко роботів-мінерів купують самі військові або фонди чи волонтери, які проводять точкові закупівлі для ЗСУ", — пояснили представники платформи.

Варто зазначити, що доступність таких технологій наразі є обмеженою. По-перше, не всі військові знають, що такі вироби можна придбати, по-друге, більшість логістичних платформ, які можна використовувати за багатьма призначеннями, є дуже високовартісними, відповідно, на це потрібне стабільне фінансування. Допомогти виробникам наземних роботів в Україні може:

• доступ до бази знань
• ресурсні партнерства
• фінансова підтримка

З цими та іншими напрямами Brave inventors і допомагає розробникам як платформа-акселератор.

"Зараз найважливіше на фронті — це зв'язок, адже без зв'язку більшість технологічних рішень не працюватиме, а окрім того, що ми повинні удосконалювати власні винаходи, також потрібно перешкоджати роботі ворожих. Саме зв'язок зараз диктує умови технологічного бою", — підкреслили у Brave Inventors.