Дрони для ЗСУ: як та коли в Україні зростуть обсяги виробництва власних БПЛА
Під час повномасштабної війни дрони, зокрема українського виробництва, довели свою високу ефективність на тлі порівняно невисокої вартості. Завдяки новим законам їхнє виробництво коштуватиме ще дешевше. Які пільги скоро отримають виробники БПЛА і чому це принципово?
В понеділок, 29 травня 2023 року, парламент ухвалив два законопроєкти щодо підтримки виробництва дронів в Україні №9275 та №9276.
Як зазначив у своєму телеграм-каналі ініціатор подання одного з цих документів народний депутат Ярослав Железняк, закопроєкти передбачають звільнення на час воєнного стану від ПДВ і мита складових БПЛА — матеріалів, вузлів, агрегатів устаткування та комплектуючих, що ввозяться підприємствами для власної виробничої діяльності.
В своєму новому огляді "Армія дронів. Чи зможе Україна невдовзі створити власне виробництво безпілотників" Фокус детально аналізує механізм звільнення комплектуючих для дронів від ПДВ і мита й наслідки цього нововведення.
Профільні експерти і юристи, до яких звернувся Фокус, загалом оцінили цю ініціативу позитивно, але з деякими зауваженнями й застереженнями.
На думку Кирила Новікова, авіаексперта, директора благодійного фонду "Допомога Львівському оборонному кластеру" реальними плюсами ініціативи є те, що вітчизняні виробники зможуть економити від 7% до 15% в кінцевій вартості продукту при виробництві БПЛА. Тобто, мова йде про помітне здешевлення собівартості виготовлення такої продукції.
"Законопроєкти створюють передумову для потужної підтримки безпілотної індустрії, але несуть ризики в поточній редакції, що стартапи у сфері мілітарі не отримають підтримки. Тим не менш, документ однозначно має більше переваг, ніж потенційних недоліків, котрі хотілося б відкоригувати", — зазначив Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA, експерт в сфері безпілотних технологій та робототехніки.
Передусім співрозмовник Фокусу мав на увазі передбачену в новому законодавстві необхідність додаткової щоквартальної звітності, яку буде легко виконати великим виробникам й надто складно командам, які складаються лише з 5-10 інженерів.
Марія Терещенко, юристка ЮФ "Анте" в коментарі Фокусу уточнює, що імпортер повинен вчасно подавати митниці квартальну звітність у довільній формі про цільове використання і залишки товарів, ввезених за пільговими ставками.
Як пояснює Марія Терещенко, несвоєчасне подання або неподання цього звіту призведе до відмови в подальшому митному оформленні товарів із застосуванням пільги і буде вважатися підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Співрозмовниця Фокусу уточнює, що в разі якщо митники чи податківці під час перевірки визнають використання товарів, ввезених за пільговими нецільовими ставками, імпортеру доведеться сплатити ПДВ, ввізне мито й донараховану пеню.
"Це не перший приклад в історії вітчизняної промисловості, коли держава не пропонує прямих інвестицій чи гарантій [обмежуючись лише податковими пільгами]. Але триває війна, а тому податкові пільги для будь-якого бізнесу — вагома причина ставати сильнішими та стійкими до ситуації в країні. А запобіжником [від зловживань] є тимчасовість даних пільг", — продовжує Кирило Новіков.
Під зловживаннями співрозмовник Фокусу має на увазі просування під обгорткою вітчизняного виробництва великовузлового складання в Україні повних копій китайських дронів, тоді як українські розробники можуть опинитися в менш вигідному становищі.
Кирило Новіков упевнений, що в перспективі Україна може стати високотехнологічним гравцем в галузі БПЛА, що вже довели наші успіхи на фронті. Як приклад можна навести такі українські розробки:
- БПЛА UJ-22 Airborne виробництва української компанії "Укрджет", який, згідно з припущеннями російських ЗМІ, атакував Москву 30 травня;
- безпілотники Punisher української компанії UA Dynamics;
- безпілотні літаки AeroDrone;
- БПЛА українського підприємства Mria Dron — Hell Cat, "Лелека", "Лелека 2" та "Бджола";
- безпілотники "Валькірія", які створює для військових українська компанія "Бойові птахи України". Незабаром розробники мають випустити нові моделі: Galka, Soika, Pugach, Zozulya, Ogar;
- безпілотний розвідувальний комплекс Shark — розробка української компанії Ukrspecsystems;
- Дрон-камікадзе eBOSH, створений інженерами української компанії "Чорний ворон" тощо.
Також Фокус розповідав, які українські дрони могли атакувати Москву 30 травня 2023 року.