Шалені ціни: 10 вагомих факторів, які піднімуть цінники до зими — що подорожчає

У Мінагро вважають, що високих цін, як у 2022 році, коли Україна тимчасово втратила частину Запорізької та Херсонської областей, все ж таки не буде. Але й надто низьких цін очікувати не варто. Будуть міжсезонні коливання, традиційно навесні ціни зростуть через зберігання овочів і фруктів у сховищах. А головний фактор, що впливатиме на ціни, — це доступність електроенергії.

Фокус разом з експертами дослідив, які фактори впливають на ціни вже зараз і впливатимуть до кінця року.

Причина 1: посуха

Посуха не вплинула глобально на врожай та на ціни сільгоспкультур, але наслідки можуть бути відчутними у 2025 році, вважає перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький. За його словами, кліматичні зміни цьогоріч частково вплинули на врожай зернових та олійних, який буде меншим близько на 12%. Спека вплинула на кормові культури, внаслідок чого зменшилося виробництво молока і відповідно зросли ціни на молочні продукти.

Протягом посушливого літа аграрії та фермери відчули проблеми із меліораційною системою, кажуть експерти. До цього додалися перебої з електроенергією, які не дозволили використовувати системи поливу на повну потужність.

За словами експертки Світового Банку Оксани Руженкової, якщо овочі і поливалися, то делеко не в необхідному обсязі. Саме тому влітку ми бачили досить високі ціни на помідори, огірки, овочі борщового набору. Несподівано високоми на початку осені були ціни на капусту, яка також потребує рясного зрошення. Посуха зашкодила формуванню повноцінного урожаю, хоча аграрії ще сподіваються на пізні сорти, які наберуть сили та ваги до середини листопада.

Причина 2: високі тарифі на воду

Підняття тарифів на воду для бізнесу вплинуло на ціни для споживача. Адже у спеку, з якою аграрії стикнулися влітку, полив та зрошення огірків, помідорів, плодово-ягідних культур тощо потребував додаткових витрат.

Причина 3: скорочення посівів

З початку осені фахівці констатують суттєвий недобір картоплі. За словами Руженкової, що посилається на дані Інституту картоплярства, цього року врожай буде більш ніж на третину меншим насамперед за рахунок зменшення обсягів вирощування у домогосподарствах.

Скоротили вирощування й великі виробники. Наприклад, агрохолдинг "Континентал" до війни відводив під картоплю 2600 га, а цього року – трохи більше ніж 1800 га.

Але все ж таки вирощування в домогосподарствах скоротилося стрімкіше. Якщо до війни 95-98% картоплі вироблялося домогосподарствами, то сьогодні ця частка скоротилася до 60%.

Причина 4: окупація деяких регіонів

Як вже йшлося вище, овочі не ростуть без поливу. Раніше меліорація у масштабах, необхідних для овочівництва, здебільшого була розвинена у південних регіонах, які нині недоступні через окупацію. Йдеться про частину Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської областей. Наразі промислове овочівництво змістилося до центральної України та на захід, де зрошення розвинуто гірше.

Разом з окупованими територіями Україна втратила деякі традиційні місцевості для вирощування тих чи інших культур. І це не тільки відомі херсонські кавуни та томати. "Наприклад, моркву до повномасштабної війни вирощували у Херсонській та Миколаївській областях, а зараз почали сіяти майже по всій країні, — каже Оксана Руженкова. — Проте це один з найскладніших овочів. Щоб навчитися його вирощувати, фермеру потрібно щонайменше три роки. З початку війни пройшло два сезони, і ще не можна сказати, що морква в нас казково красива. Але перш, ніж робити остаточні висновки, потрібно дочекатися, поки викопають весь врожай".

Причина 5: проблеми з електрикою

Тепличні овочі доведеться імпортувати, і держпрограма щодо компенсації вартості теплиць тут не допоможе. Справа в тому, пояснює експертка СБ, що наші теплиці не скляні, а у плівці. Останні врожаї в них знімають наприкінці листопаду, а далі все залежить від ситуації з електроенергією. Від цього ж залежить вирощування розсади і, відповідно, здатність отримати врожай ранніх овочів. Тож прогнози тут давати складно внаслідок високих військових ризиків.

Дорогу електрику експерти називають й однією з головних причин подорожчання хліба.

"З початку року хлібобулочні вироби подорожчали в середньому на понад 10%, — зазначив директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. — На жаль, ціни для кінцевих споживачів зростатимуть надалі. Передусім, новий сплеск цін зумовлений зростанням вартості електроенергії як для бізнесу, так і для населення".

Причина 6: проблеми з логістикою

Логістика — це не тільки рух, але й зерно- та овочесховища, склади та логістичні центри, нагадує Руженкова. А ще — це логічне продовження проблем, пов'язаних з перебоями з електроенергією. Якщо внаслідок чергових обстрілів зникне електрика, а разом з нею і дотримання температурних режимів, першими постраждають зерносховища, овочесховища та накопичувальні продуктові центри. Тож питання логістики надзвичайно важливе.

Причина 7: курс долара

Після відносно спокійного вересня, який долар провів у достатньо вузькому торговому коридорі, жовтень може бути більш "нервовим" для гривні. На думку аналітика Андрія Шевчишина, девальваційні тренди у жовтні поновляться й долар цілком може піднятися вище 42 грн.

Зростання курсу напряму вплине на імпортні продукти, ба більше: імпортери завжди закладають у ціну курс "з запасом".

Причина 8: інфляція

Згідно з проєктом Бюджету на 2025 рік, інфляція в Україні наступного року становитиме 9,5% (грудень до грудня). Це більше, ніж у 2024-му: згідно з очікуваннями Мінекономіки, зростання цін цього року становитиме 7,9%. До того ж економісти кажуть: не виключено, що зростання цін виявиться ще стрімкішим.

"Споживча інфляція очікувано пришвидшилася через обмежену пропозицію окремої продовольчої продукції, — йдеться у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ. — Однак базова інфляція зросла суттєвіше, ніж прогнозувалося, унаслідок перенесення на ціни вищих витрат бізнесу на сировину, енергію й оплату праці. Підтримували ціновий тиск і ефекти послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці".

Причина 9: зростання податків

Після тривалих дискусій законопроєкт про підвищення податків №11416-д був ухвалений у першому читанні 17 вересня. Як раніше писав Фокус, документ передбачає збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5%, поширення його на ФОП, встановлення базової ставки податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку небанківських фінансових установ на рівні 25% тощо.

Зростання податків для всього бізнесу, всупереч його аргументам та пропозиціям, однозначно призведе до підвищення цін, вважають економісти. Питання в тому, як банкрутуватимуть підприємства і якими темпами піде тінізація.

Причина 10: дефіцит кадрів

Дефіцит кадрів — ще одна величезна проблема. Минулого тижня під час івенту "Діалоги з NV про майбутнє. Бізнес і війна" співвласниця Епіцентр-К Галина Герега заявила, що у бізнесі настав кадровий голод. Більше 4000 чоловіків-співробітників Епіцентру нині у лавах ЗСУ, чимало працівників виїхали за кордон.

"Є торговельні центри, де жодного чоловіка не залишилося, і їхні функції перейшли до жінок. Ми навчили їх і водити вантажні автомобілі, і навантажувально-розвантажувальну техніку, і ще багато чого", — розповіла Герега, додавши, що підсилитися кадрами зараз неможливо.

За її словами, у новий центр у Чабанах Київської області не змогли набрати 100 працівників персоналу, хоча там створено 450 робочих місць.

"Крупний бізнес вголос скаржиться на дефіцит робочої сили, а у малого проблеми ще гірше, — каже Руженкова. — Мобілізація діє, вона вихолощує людей. Не просто так жінок саджають на трактори та комбайни, а найзатребуваніші робітники на будь-якому кадровому порталі — водії, яким готові платити 30 тис. грн. Це гроші, за якими наші заробітчани раніше їхали до Польщі".

В умовах, коли чоловіки місяцями та навіть роками сидять вдома, ховаючись від мобілізації, дефіцит кадрів поглиблюватиметься. Відповідно, пропозиції по зарплатам, а, разом з ними і ціни на товари та послуги, зростатимуть.