У всьому винні тарифи. Чому українці бачать шалене зростання цін і що буде далі

Швидкий розгін промислової інфляції часто виступає передвісником прискорення індексу споживчих цін. Чи очікувати нам на зростання цін на харчі або взагалі на гіперінфляцію, дослідив Фокус.

На думку НБУ: надалі інфляція пришвидшиться

Після тривалого періоду зниження споживча інфляція в травні відновила зростання, а в червні пришвидшилася до 4,8% у річному вимірі. І це ще не кінець.

"Надалі інфляція пришвидшиться, але вже в наступному році почне знижуватися, — йдеться в новому Інфляційному звіті НБУ. — Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці через подальше збільшення витрат бізнесу, підвищення акцизів, а також вичерпання ефектів значних минулорічних врожаїв та негативний вплив літньої посухи на цьогорічну врожайність. Попередні оцінки інфляції в липні підтверджують її подальше прискорення. Водночас інфляція залишатиметься помірною – 8,5% на кінець року за оновленим прогнозом НБУ".

У Нацбанку зазначають, що тривалість та характер російської агресії й надалі матимуть значний вплив на інфляційні процеси та економічний розвиток України. Тривала війна високої інтенсивності унеможливлює повернення економіки до нормальних умов функціонування. Зберігаються й інші ризики, більшість із яких також прямо чи опосередковано пов’язані з перебігом війни, зокрема:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
• перенесення на ціни окремих нових податків для бізнесу, запровадження яких наразі дискутується на державному рівні;
• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тисне на ціни з боку пропозиції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Також зберігається ризик суттєвого зниження обсягів підтримки України міжнародними партнерами, зокрема внаслідок електоральних циклів у багатьох країнах. Водночас є ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв, пов’язаних із подальшим розширенням експортних можливостей, пришвидшенням євроінтеграційних процесів, реалізацією масштабної програми відновлення України, швидшими темпами відновлювальних робіт в енергетиці.

Умовна стабільність: тільки за рахунок міжнародної допомоги

Водночас індекс цін промислових виробників за місяць зріс на 14%. Експерти кажуть, що це негативна, але цілком очікувана ситуація.

"Момент зі зниженням інфляції минулого року був ситуативним, тому такий розворот не дивує попри всі заяви державних органів про рекордно низьку інфляцію у війну, — зазначив у розмові з Фокусом фінансовий аналітик Іван Угляниця. — Звісно, вся ця умовна стабільність тримається на іноземній допомозі, але і в неї є ліміт. Це можна порівняти з розмовами про необмежені ресурси в РФ, і про те, що РФ може вести війну безкінечно, коли там розгортаються процеси, які не можна зупинити, коли система доходить до межі".

На думку аналітика Андрія Шевчишина, головним драйвером зростання промислових цін є ціни на електроенергію, які зросли за місяць на 28,3% — це й сформувало такий ривок. Це не інфляція попиту (коли всі хочуть купити), а інфляція пропозиції (коли відсутні достатні обсяги). Більш того: енергетична проблема зумовлена не економічними факторами, або некоректною політикою, а атаками агресора.

"Проте є й інші фактори, — продовжує експерт. — Це девальвація гривні (раніше імпортери тримали курс реалізації на рівні 42 грн за долар, а зараз вже піднімають до 45), стрімке зростання цін на сировину, зростання інших операційних витрат (зарплата, нестача рук, логістика, в перспективі ще й податки). Все це формує інфляційний імпульс. Також важливо розуміти, що річна динаміка цін виробників харчової продукції випереджає динаміку цін продуктів харчування. Вже декілька місяців ця різниця складає більше ніж 10%. Тобто, всі ціни виробників перейдуть так чи інакше на споживача. А продукти — це більше ніж 43% інфляційної корзини".

На думку економіста Владіслава Банкова, головним фактором сплеску інфляції є зростання витрат бюджету, яке відбувається непропорційно зростанню економіки в цілому, і промислового виробництва, зокрема. "Зрештою, саме гроші, що були витрачені державою, спричиняють інфляційний тиск на економіку. Наслідком інфляції промислових цін буде зростання споживчих цін", — вважає економіст.

На його думку, безумовно, війна зараз має грандіозний вплив: це і втрата промислових потужностей, міграція населення, знищення майна, а найголовніше — смерті людей. Ці та інші фактори справляють негативний вплив на ситуацію, але завдання влади, не посилювати його, а максимально нівелювати. "Ми бачили адекватні обґрунтовані дії влади в цілому, і уряду, навесні 2022-го, а зараз втілюється ледь не протилежний сценарій", — зазначив Банков.

Прогнози: чи очікувати на гіперінфляцію

Зростання індексу цін виробників за місяць на 14% є абсолютним рекордом за всю економічну історію України ХХІ століття, констатує Forbes. Востаннє вищі темпи спостерігалися тільки під час гіперінфляції 1992-1995 років. То чи є зростання промислових цін "вісником апокаліпсису"?

"Ні, ми не йдемо до гіперінфляції, — впевнений аналітик Данило Монін. — Інфляція спричинена промисловими змінами тарифів на електроенергію на 28%, це очевидно веде до зростання цін. Але споживчий кошик українців великою мірою складається з імпорту, а там зростання цін головним чином відбувається внаслідок девальвації національної валюти. Тому це скоріше великий удар по залишках нашої промисловості, яка робить виробництво менш конкурентоспроможним. А якщо до цього додати ще й очікуване жахливе зростання податків, ймовірно, в 2025 році ми цілком можемо отримати інфляцію 15% та вище".

"Ніякої гіперінфляції не очікується, — погоджується Андрій Шевчишин. — Є інфляційний імпульс, який носить ситуативний характер й посилюється різними факторами".

Водночас на думку Владіслава Банкова, буде гіперінфляція чи ні, цілком залежить від дій уряду, так само, як і нинішній стрибок. "Головний фактор — всебічне втручання держави в економічну діяльність суспільства. Замість того, щоб бути "справедливим арбітром", держава де-факто стала таким собі найбільшим господарюючим суб'єктом, який своїми недолугими діями викривляє ринкові сигнали", — зазначив Банков.

Економіст наводить пояснення: коли підприємець погано веде справи, він банкрутує і звільняє місце на ринку. Коли ж неналежним чином веде справи чиновник, це дає йому привід наступного разу вимагати більший бюджет. Сотні і тисячі подібних проявів неефективності в державі створюють кумулятивний ефект, який ми і спостерігаємо.

До гіперінфляції поки що далеко, але при певних умовах її теж не можна виключати, додає Іван Угляниця. Основна – це колапс влади та певних важелів.

"Зараз, в моменті, основними факторами були підняття тарифів на електроенергію, відсутність електроенергії та перехід на генератори, тобто зростання вартості енергії. Плюс продовження помірної девальвації гривні та інші фактори, такі, як нестача робочої сили, зростання соціальної нестабільності", — каже експерт.

Найближчим часом підключаться додаткові чинники, в першу чергу мова про суттєве зростання податків, зборів, акцизів, продовжує Угляниця. І все це на тлі наростання соціальної напруги, проблем із робочою силою.

"Звісно, зараз практично вже немає хороших рішень, але це наслідок, зокрема, нашої вічної проблеми – не вирішувати питання, а постійно їх відкладати. Натомість заспокоювати населення позитивною пропагандою, яка не відповідає дійсності, задля рейтингів, а потім намагатись виправляти ситуацію, коли вже пізно і методами, які вже недостатні. Тому часто державна система опиняється в ситуації, коли багато негативних факторів накопичуються і вибухають одночасно", — підсумував Угляниця.