Кінець епохи "дешевих" посилок та ПДВ для ФОП: як Мінфін планує перекроїти податки
Міністерство фінансів винесло на обговорення законопроєкт щодо зміни податкових правил. Зокрема, передбачається запровадження ПДВ для частини ФОП, нові податки на міжнародні посилки та можливе продовження військового збору. Фокус з’ясував, чи піде бізнес у "тінь", чому ми роками "субсидуємо" китайських виробників та чи залишиться військовий збір після війни.
Українська податкова система може зазнати масштабного перезавантаження. Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який має на меті залучити до бюджету додаткові 60 млрд грн щорічно і є частиною зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом. Серед нових правил — обов’язкова сплата ПДВ для ФОПів, оподаткування онлайн-доходів і міжнародних посилок. Фокус разом з експертами розібрався, що пропонує Мінфін, а також, кого зміни вдарять найболючіше.
Податкові зміни для ФОПів — чи не відійдуть підприємці в "тінь"
Законопроєкт пропонує запровадити обов’язковий ПДВ для ФОП, якщо їхній річний дохід перевищує 4 млн грн. Повідомляється, що ця норма може запрацювати вже від 2027 року.
Втім, навіть сама перспектива ухвалення цього законопроєкту поки викликає сумніви. Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, економіст Олег Пендзин вважає, що говорити про швидкі зміни зарано.
"Я не впевнений, що цей законопроєкт про податки взагалі буде ухвалений. Народні депутати не могли "протиснути" в першому читання законопроєкт про оподаткування доходів українців із маркетплейсів. Наразі уряд готує новий законопроєкт. Але, парламентська криза, свідчить, що сьогодні фактично бракує голосів для ухвалення будь-яких рішень", — висловився експерт у коментарі Фокусу, додавши, що з обережністю ставиться до заяв щодо перспектив законопроєкту про податки.
Норма про запровадження обов’язкового ПДВ для ФОП може не торкнутися більшості підприємців
Економіст вказав на складність давати прогнози щодо політичного розкладу: збережеться монобільшість, сформується коаліція чи виникне щось інше. За його словами, навіть у разі ухвалення законопроєкту нові податки зачеплять лише вузьке коло ФОПів.
"Якщо поріг для ПДВ буде 4-6 млн грн, це не торкнеться 99% підприємців. Це високі обороти для малого бізнесу", — пояснив Олег Пендзин.
Водночас фінансовий експерт Сергій Фурса допускає ймовірність певного скорочення кількості ФОПів, однак не вважає це негативним явищем.
"Якщо і буде закриття, то це стосуватиметься схемних ФОП, які лише імітують малий бізнес. Якщо подивитися на кількість зареєстрованих підприємців в Україні, то ця цифра "захмарна". І вказує на те, що це не справжній малий бізнес. Ці ФОПи можуть закритися"", — розповів експерт у коментарі Фокусу.
Кінець "субсидіям" товарів китайського виробника
Оподаткування міжнародних посилок в Україні обговорюється вже тривалий час, і новий законопроєкт також передбачає зміни в цій сфері. Пропонується запровадити оподаткування для відправлень вартістю до 150 євро, але, від сплати ПДВ будуть звільнені посилки до 45 євро.
Водночас експерти наголосили на необхідності таких змін. Оскільки нинішня система давно перетворилася на інструмент обходу податків. Через це, за їхніми словами, бюджет країни недоотримує декілька мільярдів гривень.
"Зараз діє "сіра" схема ввезення товарів. Якщо пройтися по українських магазинах, значна частина продукції фактично приїхала з Китаю у вигляді посилок до 150 євро. Новим законопроєктом хочуть змінити це, адже нинішня ситуація створює неконкурентні умови для українських виробників, які сплачують ПДВ та інші податки, — розповів Олег Пендзин.
Оподаткування посилок вартістю до 150 євро може допомогти кількість "сірих" схем ввезення товарів в Україну
Сергій Фурса звернув увагу на масштаби нинішніх "сірих" схем: через посилки до України завозять товари на мільярди доларів.
"Минулого року через міжнародні відправлення завезли товарів на 7 млрд доларів. Це аномалія. Бюджет недоотримує 2-3 млрд, і фактично ми субсидуємо китайського виробника… Зараз є величезна "сіра" діра, яку потрібно було закрити ще "вчора"", — розповів він.
Військовий збір після війни: чи залишаться податки
Згідно з текстом законопроєкту, військовий збір у розмірі 5% може зберегтися навіть після завершення війни, допоки не буде проведена реформа Збройних сил України. Чи є обґрунтованим продовження такого збору в мирний час? Економіст Олег Пендзин вважає, що саме формулювання питання передчасне.
"Скажіть, будь ласка, коли та чим закінчиться війна?.. У будь-якому випадку Україні потрібне сильне військо. А з яких коштів його утримувати?.." — наголосив він.
Водночас фінансовий аналітик Сергій Фурса сказав, що не йдеться про збереження податку після завершення війни.
"Насправді мова про те, що він діятиме, поки триває війна. Після її завершення рішення буде переглянуто", — пояснив фахівець.
Запровадження фіксованих платежів для ФОП
У законопроєкті Мінфіну пропонується встановити фіксований платіж 10% від мінімальної зарплати для ФОПів 1, 2 та 4 груп. Тоді як для підприємців 3 планується запровадити додатковий збір у розмірі 1% від доходу. Чи обґрунтоване таке рішення?
Як зауважив Олег Пендзин, європейські країни принципово виступають проти української спрощеної системи оподаткування.
"Вони вважають спрощену систему способом легалізувати тіньовий сектор економіки. Якщо Україна прагне інтегруватися до Європи, треба розуміти: там усі платять податки, а у нас — більшість цього не робить", — зазначив експерт.
Економіст звернув увагу, що за податковим законодавством будь-який дохід українця підлягає оподаткуванню ПДФО у розмірі 18%. Проте на практиці більшість громадян цього не дотримується. Наприклад, якщо хтось одного разу підробив як репетитор і отримав за це оплату, податок сплачувати потрібно, але зазвичай цього не роблять.
"Ми часто критикуємо інших за корупцію, але коли справа доходить до власного доходу, починаємо шукати лазівки. Тіньова економіка починається саме з таких ситуацій", — додав експерт.
Чи може Україна позбутися залежності від МВФ
Новий законопроєкт щодо податкових змін є частиною зобов’язань перед МВФ, щоб і надалі отримувати фінансування в межах кредитної програми. Тож, виникає питання: чи можна позбутися залежності від Міжнародного валютного фонду? Пендзин вказав на необхідність спочатку повернути всі гроші, які були взяті в кредит.
"Зараз ми отримуємо гроші від фонду, щоб погасити старі борги. Будьмо реалістами! Соціальні видатки, зарплати військовим, пенсії — за що їх платити? Бюджет України має доходів 2,8 трлн і видатків 4,8 трлн. Звідки ще взяти 2 трлн?", — висловився економіст, вказавши, що наразі позбутися залежності від МВФ немає можливості, адже гроші Фонду потрібні, щоб забезпечувати базові соціальні та оборонні видатки під час війни.
В Україні під час війни не може розглядатися питання щодо позбуття залежності від МВФ
Фінансовий експерт Сергій Фурса уточнив, що Україна не винна багато грошей МВФ.
"Це кредитор останньої інстанції — дає кошти, коли інші не кредитують. Ми потребуємо Фонду, бо країна бідна, яка не запровадила всі реформи… Коли будуть зроблено все, потреба в МВФ зникне", — розповів фахівець.
Тож, запропоновані норми можуть перекрити масштабні схеми зловживання спрощеною системою оподаткування. Проте невідомо, чи знайдеться у Раді достатньо голосів для затвердження законопроєкту.
Нагадаємо, в лютому 2026 року Рада директорів МВФ затвердила для України чотирирічну програму розширеного фінансування обсягом 8,1 млрд доларів. Вона є частиною ширшого пакета підтримки, спрямованого на покриття бюджетного дефіциту, що прогнозується на рівні 136,5 млрд доларів упродовж чотирьох років.
Програма також передбачає продовження реформ, які мають сприяти макрофінансовій стабільності.